ДРУЗІ!

Добігає кінця 2022 рік. Рік, до якого можна добрати багато епітетів та означень, іноді зовсім протилежних. Це рік страху і жахів, які ми всі переживали і переживаємо від дій північного сусіда. Рік суму за рідними, з якими нас розлучила війна. Але це й рік, коли ми навчилися радіти не лише від зустрічі з ними, а й від коротких телефонних розмов, від кількох слів повідомлення і навіть просто від зеленої крапки месенджера онлайн. Це рік болю від втрат близьких, яких у нас відібрала війна. Але це й рік шани та вдячності всім, хто боронить свою землю, свою сім’ю, свою країну. Це рік ненависті й люті до ворога. Але це й рік неймовірної любові й ніжності. Цей рік однозначно є роком випробувань, які проявили істину, розділили наш світ на друзів та ворогів, на своїх та чужих, на тих, хто стоїть за добро, та тих, хто сіє зло.

Це рік, коли цінності, які раніше для багатьох були лише красивими словами, дали нам сили вистояти. Коли те, що раніше сприймалося як пафос, стало нашим буденним життям.

Ми не знали, що є настільки сильними, безстрашними, витривалими. Нас не залякати ракетами й шахедами, ми лише міцніше стискаємо зуби й ще завзятіше беремося до свої щоденної роботи. А ще плетемо сітки, ліпимо вареники, шиємо прапори й донатимо на ЗСУ, черговий пікап або байрактар, збираємо книжки для бібліотек, перераховуємо гроші, щоб залатати їхні розбиті вікна та дахи і щодня наближаємо нашу Перемогу. Нас не зламати блекаутами, ми заряджаємося енергією і зігріваємося теплом одне одного.

Те, як росія прицільно стріляє по школах, університетах, музеях, архівах, бібліотеках, чітко демонструє їхню ціль: вони намагаються знищити нашу історію, культуру, освіту, нашу пам’ять і наше майбутнє, нашу ідентичність. Ми маємо сотні зруйнованих і пошкоджених бібліотек. На окупованих територіях окупанти знищують українські книжки та навіть переклади українською іноземних авторів. Вони грабують бібліотеки: вивозять техніку та меблі, і що найгірше ‒ рідкісні та цінні документи, які є культурним надбанням не лише України, а усього світу. Але те, як росія боїться наших книжок, лише підтверджує, що сучасні бібліотеки і бібліотекарі є надзвичайно важливими для нашої Перемоги.

Тож нам необхідно все це відбудувати і відновити. Що ми обов’язково й зробимо. І наші бібліотеки будуть сучасними, світлими і теплими, з новими книжками й технічними новинками, і, звісно, повні людей. Адже бібліотека – це не стіни. Бібліотека – це спільнота.

А ще ця війна показала, що бібліотечна спільнота не має кордонів ‒ нас звідусіль підтримують іноземні колеги. І ми вдячні світу за підтримку України, українських бібліотекарів та бібліотек.

Чи змінилась роль бібліотек під час війни? Ні, не змінилась. Вона більше проявилась, стала очевиднішою, рельєфною, явною. Бібліотеки включені або можуть бути включені у кожну сферу життя людей та суспільства і працюють на розвиток їхніх спроможностей. Під час війни це підтверджується не одним, не двома і не трьома випадками. Зараз українські бібліотекарі разом з усім українським народом виборюють нашу незалежність і протистоять російській агресії.

Коли ми обирали девіз Української бібліотечної асоціації 2022 року «Бібліотека ‒ спільнодія для твоєї мрії», ми мали на увазі, що в бібліотеці кожен може знайти однодумців, а бібліотекарі підтримають та допоможуть втілити твою мрію в життя. Наразі ми всі маємо одну спільну мрію – Перемога! І всі разом, і кожен та кожна на своєму місці робимо все можливе, щоб її наблизити. Ми щодня йдемо у бібліотеки і робимо свою роботу. Бібліотекарі незламні! І ми не маємо жодних сумнівів у тому, що ми переможемо!

Ми дякуємо Збройним Силам України за те, що завершуємо цей рік в Україні і з Україною! Ми безмежно вдячні всім, хто відстоює нашу незалежність і свободу на фронті і в тилу. Ми хочемо, щоб ви знали, що українські бібліотекарі також є вашим надійним тилом, що українські бібліотекарі – на передньому краї інформаційного фронту. Ми безмежно вдячні та схиляємося перед усіма, хто віддав за Україну своє життя та своє здоров’я. Вічна пам’ять полеглим.

Напередодні Нового 2023 року загадуємо спільне бажання – нашої якнайшвидшої Перемоги! І я впевнена ‒ це бажання обов’язково збудеться!

Слава Україні!

 

Щиро

Оксана Бруй

Президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація

Директорка Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського

 

 

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА – ВЕЛИКИЙ МИСЛИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Ці слова, адресовані Григорію Сковороді після смерті мислителя його близьким другом і учнем Михайлом Ковалинським, стали епіграфом до літературного портрета «Григорій Сковорода – великий мислитель українського народу», приуроченого 300-річчю від дня народження геніального українського філософа і просвітника.                      

Дійство підготували працівники Буської міської бібліотеки ім. І.Котляревського. 

Гостями заходу були старшокласники Буської  гімназії імені Євгена Петрушевича разом з педагогом-організатором Мащак Світланою Вахтангівною та бібліотекарем Квасницею Галиною Михайлівною. Директор КЗ «Буська публічна бібліотека» Іванна Якимишин розповіла присутнім про найцікавіші факти з життя Г.Сковороди, його новаторство у педагогіці, просвітницьку роботу та філософську систему цінностей, що є актуальними до сьогодні.  

Народився Григорій Сковорода 3 грудня 1722 року в родині Сави і Палагеї в селищі Чорнухи на Полтавщині. Батько Сава Сковорода був рядовим козаком, у мирний час займався шинкуванням і продажем вина, тож дохід родина мала непоганий. У своєму середовищі батьки Сковороди славились чесністю, правдивістю, гостинністю, побожністю, добросусідством. Саме через те, що Сковорода народився у вільній козацькій родині, дух свободи він відчував змалечку і цієї особистої найвищої свободи не проміняв ні на високі посади й чини, ні на подружнє життя. Це один з постулатів філософського вчення Сковороди.

За життя Сковороди не було надруковано жодного його твору,  але він був добре відомий в Україні і  світі. Загалом написав 17 філософських творів, 7 перекладів. Найвідоміші його твори – «Сад божественних пісень», «Жінка Лотова», «Байки Харківські».

Також ведуча заходу зробила коротку презентацію книги «Григорій Сковорода. Життя наше – це подорож» - унікального видання, в якому вперше зібрані разом художні твори мислителя у повному обсязі, відомі вислови філософа і його біографія, написана кращим учнем і другом М.Ковалинським.  Цікавим доповненням розповіді про Сковороду стали мультимедійна презентація і відеоролик.

Для кожного освіченого українця Григорій Сковорода – це не просто один з діячів культури, це - своєрідна легенда чи радше міт, котрий здобув собі славу авторитетного мудреця ще за життя. Він був мандрівником за способом життя і неперевершеним філософом-мислителем своєї доби за складом розуму, котрий ясно і чітко окреслив відповіді на основні життєві запитання, які рано чи пізно кожна людина ставить перед собою: для чого ми приходимо у цей світ, у чому секрет людського щастя і як осягнути вічності. Григорій Сковорода увійшов до списку 100 найбільших філософів світу, поряд з Сократом і Епікуром, Конфуцієм і Лао-Цзи  та іншими просвітителями.

Наприкінці заходу Галина Квасниця подякувала працівникам Буської міської бібліотеки за змістовний захід і наголосила на необхідності самовдосконалення школярів, кращому пізнанню життєвої філософії Сковороди і вибору майбутньої професії за покликанням. Саме ці фактори допоможуть нам у розбудові України, сприятимуть її розвитку.

Сьогодні, у важкий для нашої країни час, в час війни  великим обов’язком кожного українця  є повернення до наших першоджерел, відновлення історичної пам’яті, що додає сил продовжувати довголітню боротьбу українського народу за свою  незалежність і самобутність. Григорій Сковорода є одним з тих орієнтирів, які вказують нам правильний напрям на шляху до особистої свободи і українського націєтворення через високу духовність, чесність, працелюбність, самопізнання та любов до Бога і свого ближнього.

Щиро дякуємо учням та  учителям Буської гімназії ім.Є Петрушевича за тісну співпрацю, а нашим воякам ЗСУ і Богу за можливість працювати і популяризувати  українську літературну  культурну спадщину в своїй країні та у світі.