DOCUDAYS ІДЕ ДО ШКОЛИ

Уже традиційно в жовтні стартує XIV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року найкращі документальні фільми на тему прав людини зможуть побачити мешканці понад 250 міст і містечок України. Заходи кінофестивалю на Львівщині тривають з 12 жовтня  по 10 листопада.  Львівська програма містить 24 фільми з різних країн світу, серед яких – 6 українського виробництва. Головна тема цьогорічного фестивалю – «Чотири градуси» – присвячена проблемі зміни клімату й захисту довкілля. Сьогодні в рамках XIV Мандрівного міжнародного фестивалю Docudays UA працівники Буської ЦРБ Людмила Михалюк та Леся Цюпка організували для старшокласників Буської ЗОШ № 1 закритий перегляд кінострічки «Домашні ігри», яка розповідає про складну життєву долю молодої киянки з неблагополучної сім’ї та її неповнолітніх сестри і брата.

"ЛЬВІВСЬКА КУХНЯ" В БІБЛІКАФЕ "КНИЖКОВІ СМАКОЛИКИ"

МЕНЮ

Страва від гурмана

Завиванець із смачних галицьких історій від

автора книги «Львівська кухня»

Ігоря Лильо,

присмачений бузецькими родзинками

Музичні ласощі

Бібліотечне кавування    

Бібліокафе «Книжкові смаколики» знову скликало на теплу зустріч поціновувачів книги, а на цей раз – ще й галицької кухні. Темою для розмови стали традиції львівської кухні та її  гастрономічне розмаїття.  А бажаним гостем на цьому дійстві був автор книги «Львівська кухня», відомий знавець міста Лева, історик за фахом Ігор Лильо.

Разом із головним редактором журналу «Егоїст» та керівником гастрономічних проектів Клубу галицької кухні Всеволодом Поліщуком вони створили  та видали цікаву книгу, яка розповідає історії з життя відомих людей Львова та Галичини, котрі формували не лише культурне й історичне, а й гастрономічне обличчя цього краю. У книзі 37 розповідей про людей, які залишили помітний слід в історії та рецептури старовиннних страв. Так, читач відкриє для себе цікаві рецепти, за якими можна приготувати кандибал, медівку пана Едзя, вино та запашний узвар. А ще - засипану капусту, цвіклі, гречані млинці,  галицький холодник,  свинину з чорносливом, паштетики, опіканки, лазанки, пироги з начинками, торти, пляцки, цвібак, пампухи з рожею, андрути, кекси, булочки, та ще багато чого цікавого.

Отож, говорили про все – історію Львівщини, культуру загалом, туризм, традиційні страви Галичини, соколянські бундзики та сучасні смаколики. Господині бузецького краю з числа бібліотекарів пригощали гостей свята солодощами  – медівником, сирником, пампушками та рогаликами з рожею. А молоді господарочки з Буська Наталія Алієва та Єва Огороднік поділилися з аудиторією розповідями про своє захоплення кулінарією.

Були й веселі пісенні вкраплення на кулінарну тему, які виконував директор Народного дому із Грабово Павло Лукасевич разом з колективом дівчат – бібліотекарів.

 Отож, свято вдалося, а наш львівський гість був приємно вражений теплим прийомом та великою кількістю людей, які прийшли на зустріч.

Л.Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ

ЄВГЕН ПЕТРУШЕВИЧ - ПОЛІТИК ЄВРОПЕЙСЬКОГО МАСШТАБУ

СЬОГОДНІ - 99 - а РІЧНИЦЯ СТВОРЕННЯ ЗУНР

1 листопада 1918 року у Львові відбулися буремні події, внаслідок яких на руїнах Австро - Угорської імперії постала Українська держава - Західноукраїнська Народна Республіка. 

Президентом ЗУНР було обрано Євгена Петрушевича. Він займає особливе місце у пантеоні державних діячів України, оскільки справив визначний вплив на національно - визвольні змагання 1917 - 1921 років і загалом на українське державотворення. Євген Петрушевич народився в Буську та походив із високоінтелігентної родини. Його батько, парох і декан греко - католицької церкви Омелян Петрушевич, був знавцем історії та літератури, людиною широкого духовного світогляду, національної свідомості, що значно вплинуло на виховання та світогляд майбутнього державного діяча. Євген отримав добру освіту та здобув фах правника, доктора цивільного і церковного права. Він двічі був обраний послом до австрійського парламенту. Ставши диктатором ЗУНР, Євген Петрушевич взяв на себе відповідальність, пов'язану з прийняттям ключових рішень не тільки щодо західноукраїнської державності, але й щодо долі десятків тисяч галицьких та буковинських українців, які проливали кров за національні інтереси.

Сьогодні в Буській ЦРБ відбулася година історії, впродовж якої працівники відділу культури, бібліотекарі та користувачі зробили екскурс в майже столітню українську історію, а також помандрували сторінками книги львівського історика Олега Павлишина "Євген Петрушевич".

Цей ілюстрований біографічний нарис вийшов у світ в 2013 році, напередодні 95 - річчя ЗУНР. Цього ж року автор, який є визнаним фахівцем у галузі дослідження національно - визвольних змагань ХХ ст., презентував її і в нас у Буську, на батьківщині Євгена Петрушевича. Аби грунтовно розкрити діяльність Євгена Петрушевича, історику довелося залучити багато джерельного матеріалу, так як Петрушевич не залишив про себе спогадів чи мемуарів. Дослідження базується на численних документах архівів Львова, Києва, Варшави, Мюнхена й Оттави. У монографії чи не вперше складено генеалогію роду Петрушевичів, з якої видно, що це давній рід, який дав Україні літераторів, священиків і правників. Книга цікава як для істориків,  так і для широкого кола читачів, оскільки написана дуже доступно. На завершення заходу говорили про те, як бережуть пам'ять про Євгена Петрушевича у його рідному Буську. Окрім того, що в місті одна з головних вулиць носить ім'я Петрушевича, будівлю центру зайнятості прикрашає меморіальна таблиця, а подвір'я Буської гімназії - пам'ятник Євгену Петрушевичу, у 2014 році активістами та краєзнавцями віднайдено і відновлено могилу батьків Євгена Петрушевича Омеляна і Савини, а також бабці Маріанни, на старому цвинтарі в Буську.

То ж з нагоди річниці ЗУНР бущани поклали квіти до пам'ятника Євгену Петрушевичу та на могилу його батьків.

Л.Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ

ОЛЕСЬКО - КНЯЖЕ МІСТО

27 жовтня в Олеській ЗОШ для школярів відбулась краєзнавча година «Олесько – княже місто», присвячена 690 - ій річниці з часу першої згадки про Олесько. Мета заходу – берегти та примножувати знання про рідний край, виховувати любов до батьківщини. Захід відкрила бібліотекар Олеської селищної біблотекар Марія Карпій. Вона розповіла про історію виникнення містечка. Уперше про нього згадується в історичних джерелах 1327 р. як про уже існуючий оборонний центр із замком. В 1241 році загони Батия знищили  місто Пліснесько, а пліснеські втікачі заклали на підвищенні серед мочарів Олеський замок.

В ході заходу бібліотекар Теребежівської бібліотеки Галина Борщ прочитала вірш львівської поетеси Ярослави Павличко «Пліснесько», а директор НД с.Циків Ірина Нестер виступила із бесідою «Легенди Олеської землі». «Мандрівку» залами  Олеського замку зробила його науковий працівник Валентина Токарська, зосередивши увагу на картині  Альтамонте «Битва під Віднем», а також на витончених скульптурах  Пінзеля.  

М.Карпій, бібліотекар Олеської селищної бібліотеки