В'ЯЧЕСЛАВ ЧОРНОВІЛ - ЛЮДИНА, ЯКА ПРОБУДИЛА УКРАЇНУ

2017 – Рік В’ячеслава Чорновола

24 грудня виповнюється  80 років від дня народження Великого українця, щирого патріота В’ячеслава Чорновола, який усе своє життя поклав на вівтар служіння батьківщині. Ще на випускному вечорі в Київському університеті В’ячеслав дав клятву, що все життя буде боротися за Україну. Маючи непересічні здібності, В’ячеслав Чорновіл міг побудувати кар’єру, стати успішним науковцем, але він обрав інший шлях: шлях мученика, борця за волю, демократію України. Талановитий журналіст, публіцист, громадський і політичний діяч, він став початком відродження українства у другій половині ХХ століття: започаткував рух шістдесятництва, дисидентства, ініціював створення Української Гельсінської Спілки. За свою проукраїнську позицію 17 років перебував  на засланні. Та мордовські табори не зламали борця, а лише загартували його дух, зміцнили характер, утвердили переконання та цілі. Повернувшись в Україну, В’ячеслав Чорновіл очолив Народний рух України. Він невтомно працював у Верховній Раді, де кров’ю і потом домагався визнання національної символіки,  проголошення Декларації про державний суверенітет, довгоочікуваного Акту Незалежності України. 25 березня 1999 року В’ячеслав Чорновіл трагічно загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофі. У 2000 році йому посмертно присвоєно звання Героя України.

Сьогодні в читальній залі Буської ЦРБ ім.І.Котляревського з участю бібліотекарів району, працівників відділу культури та туризму Буської РДА та користувачів бібліотеки відбувся вечір історичного портрета «В’ячеслав Чорновіл – людина, яка пробудила Україну», присвячений  80 – літнім уродинам видатного українця.

В ході заходу його учасники переглянути короткий фільм про В’ячеслава Чорновола з циклу «Обличчя української історії», ознайомилися із матеріалами книжково – ілюстративної виставки, а також послухали цікаві спогади про В’ячеслава Максимовича людей, які знали його особисто чи були його соратниками – колишнього члена Народного Руху України, керівника відділу культури та туризму Буської РДА Людмили Ціхоцької та поважного бущанина, краєзнавця, в минулому вчителя Романа Бучка. «Дай Боже нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі», - казав справжній син свого народу В’ячеслав Чорновіл. І сьогодні нам так бракує цього харизматичного українського лідера! Тому не маємо права опустити руки і зневіритись. Бо лиш борці здобувають світ!

Л.Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ

ВИДАВНИЦТВО "УКРАЇНСЬКИЙ ПРІОРИТЕТ" ПРЕЗЕНТУВАЛО В БУСЬКУ СВОЇ КНИГИ

Сьогодні в Буську районну бібліотеку завітали поважні гості – знані майстри слова, літератори Ігор Гургула (письменник та поет, драматург, публіцист, редактор та  журналіст, видавець, голова Львівської обласної організації Національної спілки письменників України) та Володимир Шовкошитний. З собою вони привезли цілий пакунок цікавих книг, які видаються в київському видавництві «Український пріоритет». Саме Володимир Шовкошитний і є директором цього видавництва.

Насправді рід діяльності цієї багатогранної особистості значно ширший – письменник і поет, в минулому технік – геофізик, інженер – теплоенергетик, доктор філософії в галузі політології, громадський і політичний діяч, активний учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, один із засновників екологічної асоціації «Зелений Світ», Народного Руху України, організатор перепоховання Василя Стуса з Пермських таборів в Україну, народний депутат України І -го скликання, перший президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль», разом із своїми синами активний учасник Майдану та Революції Гідності. Напевно, це не повний перелік того, що робила і робить ця людина. І усі його діяння підпорядковані одній меті – утвердженню української національної держави, в усьому  вбачається щирий патріотизм та велика любов до рідного, українського. Це ми зрозуміли з перших слів неординарного, мистецького виступу Володимира Шовкошитного перед аудиторією.

За словами письменника, «найбільша розкіш, яку має у житті людина, – це розкіш живого спілкування, бо воно є унікальним і дійсно неповторним». Переконана, що саме сьогодні ми мали таку розкіш насолодитися спілкуванням  з митцями, поринути у світ їхньої творчості, набратися позитивної енергії та життєвої мудрості. Велике спасибі Ігорю Гургулі та Володимиру Шовкошитному від усього колективу працівників відділу культури та туризму, бібліотекарів Бущини за цікаву розмову! Плідної нам співпраці в майбутньому!

Л.Вовк, завідувачка методичного відділу Буської ЦРБ

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВА: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!

З 4 по 10 грудня в Україні проходить Всеукраїнський тиждень права. Метою його є підвищення рівня правової культури населення, поінформованості громадян щодо їхніх конституційних прав та обов'язків, можливостей їх реалізації та захисту. В рамках тижня права в освітніх та культурних закладах Бущини спільно з Буським місцевим центром з надання безоплатної  вторинної правової допомоги проводяться різноманітні тематичні заходи інформаційного та виховного характеру. Так, 6 грудня до районної бібліотеки ім.І.Котляревського вкотре завітав інтегратор Буського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Іван Закала, з яким у нас налагоджена тісна  співпраця. Напередодні він передав для бібліотек Буської РЦБС 40 комплектів інформаційно – видавничої продукції правничого спрямування, з яких у бібліотеках – філіях для користувачів сформовано інформаційні полиці та столи.

Цього разу в методичному залі РНД працівники Буської ЦРБ організували  зустріч із старшокласниками НВК «Буська ЗОШ 1 ст. – гімназія – інтернат ім.Є.Петрушевича», в ході якої Іван Ярославович розповів про роботу та послуги Буського місцевого центру з надання безоплатної  вторинної правової допомоги, а також про загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я маю право», що реалізовується Міністерством юстиції України у співпраці з з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

ДЯКУЄМО ВАМ, МИРНІ ВОЇНИ СВІТЛА

«Усі, хто волонтерить, так чи інакше

пропускають той біль світу крізь себе.

Вроджена емпатія? Пристрасть до самопожертви?

Бажання робити світ кращим у будь – який спосіб,

 бо так навчилися в дитячих книжках і героїчних фільмах?

Хтозна. Достеменно одне – вони ніколи не стоять осторонь.

Розгрібаючи найгірші, найбільш стресові ситуації,

 самі залишаються притомними».

Ірена Карпа, письменниця

5 грудня відзначаємо Міжнародний день волонтерів. Зараз про те, що таке волонтерство, знають у всіх країнах світу. Слово «волонтер» у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках для людей похилого віку, онкоцентрах, госпіталях, допомагають безпритульним тваринам тощо. Сьогодні, за неофіційними даними, у світі налічується понад 100 мільйонів волонтерів, які жертвують своїм здоров’ям, часом, грішми заради інших. 

Роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014-ий, бо саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке виросло в потужний громадський рух. Про волонтерський рух в Україні сьогодні з захопленням говорять у багатьох країнах світу, називаючи це явище унікальним, бо у надзвичайно складний період саме цей рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення найбільш нагальних і болючих проблем держави. Можливо, найбільш значущим результатом Революції Гідності, крім усвідомлення українцями необхідності побудови національної держави, стало виникнення волонтерського руху – важливої складової громадянського суспільства і головної рушійної сили реформування країни.

З нагоди Дня волонтера працівники відділу культури та туризму Буської РДА, бібліотекарі району провели в методичному залі РНД патріотичну акцію «Дякуємо вам, мирні воїни світла», під час якої розповідали про численних бущанських волонтерів, які своєю діяльністю допомагають протистояти ворогу в сучасній російсько – українській війні. 

Закінчилось дійство спільною молитвою до Бога за усіх потребуючих.

DOCUDAYS ІДЕ ДО ШКОЛИ

Уже традиційно в жовтні стартує XIV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року найкращі документальні фільми на тему прав людини зможуть побачити мешканці понад 250 міст і містечок України. Заходи кінофестивалю на Львівщині тривають з 12 жовтня  по 10 листопада.  Львівська програма містить 24 фільми з різних країн світу, серед яких – 6 українського виробництва. Головна тема цьогорічного фестивалю – «Чотири градуси» – присвячена проблемі зміни клімату й захисту довкілля. Сьогодні в рамках XIV Мандрівного міжнародного фестивалю Docudays UA працівники Буської ЦРБ Людмила Михалюк та Леся Цюпка організували для старшокласників Буської ЗОШ № 1 закритий перегляд кінострічки «Домашні ігри», яка розповідає про складну життєву долю молодої киянки з неблагополучної сім’ї та її неповнолітніх сестри і брата.

"ЛЬВІВСЬКА КУХНЯ" В БІБЛІКАФЕ "КНИЖКОВІ СМАКОЛИКИ"

МЕНЮ

Страва від гурмана

Завиванець із смачних галицьких історій від

автора книги «Львівська кухня»

Ігоря Лильо,

присмачений бузецькими родзинками

Музичні ласощі

Бібліотечне кавування    

Бібліокафе «Книжкові смаколики» знову скликало на теплу зустріч поціновувачів книги, а на цей раз – ще й галицької кухні. Темою для розмови стали традиції львівської кухні та її  гастрономічне розмаїття.  А бажаним гостем на цьому дійстві був автор книги «Львівська кухня», відомий знавець міста Лева, історик за фахом Ігор Лильо.

Разом із головним редактором журналу «Егоїст» та керівником гастрономічних проектів Клубу галицької кухні Всеволодом Поліщуком вони створили  та видали цікаву книгу, яка розповідає історії з життя відомих людей Львова та Галичини, котрі формували не лише культурне й історичне, а й гастрономічне обличчя цього краю. У книзі 37 розповідей про людей, які залишили помітний слід в історії та рецептури старовиннних страв. Так, читач відкриє для себе цікаві рецепти, за якими можна приготувати кандибал, медівку пана Едзя, вино та запашний узвар. А ще - засипану капусту, цвіклі, гречані млинці,  галицький холодник,  свинину з чорносливом, паштетики, опіканки, лазанки, пироги з начинками, торти, пляцки, цвібак, пампухи з рожею, андрути, кекси, булочки, та ще багато чого цікавого.

Отож, говорили про все – історію Львівщини, культуру загалом, туризм, традиційні страви Галичини, соколянські бундзики та сучасні смаколики. Господині бузецького краю з числа бібліотекарів пригощали гостей свята солодощами  – медівником, сирником, пампушками та рогаликами з рожею. А молоді господарочки з Буська Наталія Алієва та Єва Огороднік поділилися з аудиторією розповідями про своє захоплення кулінарією.

Були й веселі пісенні вкраплення на кулінарну тему, які виконував директор Народного дому із Грабово Павло Лукасевич разом з колективом дівчат – бібліотекарів.

 Отож, свято вдалося, а наш львівський гість був приємно вражений теплим прийомом та великою кількістю людей, які прийшли на зустріч.

Л.Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ

ЄВГЕН ПЕТРУШЕВИЧ - ПОЛІТИК ЄВРОПЕЙСЬКОГО МАСШТАБУ

СЬОГОДНІ - 99 - а РІЧНИЦЯ СТВОРЕННЯ ЗУНР

1 листопада 1918 року у Львові відбулися буремні події, внаслідок яких на руїнах Австро - Угорської імперії постала Українська держава - Західноукраїнська Народна Республіка. 

Президентом ЗУНР було обрано Євгена Петрушевича. Він займає особливе місце у пантеоні державних діячів України, оскільки справив визначний вплив на національно - визвольні змагання 1917 - 1921 років і загалом на українське державотворення. Євген Петрушевич народився в Буську та походив із високоінтелігентної родини. Його батько, парох і декан греко - католицької церкви Омелян Петрушевич, був знавцем історії та літератури, людиною широкого духовного світогляду, національної свідомості, що значно вплинуло на виховання та світогляд майбутнього державного діяча. Євген отримав добру освіту та здобув фах правника, доктора цивільного і церковного права. Він двічі був обраний послом до австрійського парламенту. Ставши диктатором ЗУНР, Євген Петрушевич взяв на себе відповідальність, пов'язану з прийняттям ключових рішень не тільки щодо західноукраїнської державності, але й щодо долі десятків тисяч галицьких та буковинських українців, які проливали кров за національні інтереси.

Сьогодні в Буській ЦРБ відбулася година історії, впродовж якої працівники відділу культури, бібліотекарі та користувачі зробили екскурс в майже столітню українську історію, а також помандрували сторінками книги львівського історика Олега Павлишина "Євген Петрушевич".

Цей ілюстрований біографічний нарис вийшов у світ в 2013 році, напередодні 95 - річчя ЗУНР. Цього ж року автор, який є визнаним фахівцем у галузі дослідження національно - визвольних змагань ХХ ст., презентував її і в нас у Буську, на батьківщині Євгена Петрушевича. Аби грунтовно розкрити діяльність Євгена Петрушевича, історику довелося залучити багато джерельного матеріалу, так як Петрушевич не залишив про себе спогадів чи мемуарів. Дослідження базується на численних документах архівів Львова, Києва, Варшави, Мюнхена й Оттави. У монографії чи не вперше складено генеалогію роду Петрушевичів, з якої видно, що це давній рід, який дав Україні літераторів, священиків і правників. Книга цікава як для істориків,  так і для широкого кола читачів, оскільки написана дуже доступно. На завершення заходу говорили про те, як бережуть пам'ять про Євгена Петрушевича у його рідному Буську. Окрім того, що в місті одна з головних вулиць носить ім'я Петрушевича, будівлю центру зайнятості прикрашає меморіальна таблиця, а подвір'я Буської гімназії - пам'ятник Євгену Петрушевичу, у 2014 році активістами та краєзнавцями віднайдено і відновлено могилу батьків Євгена Петрушевича Омеляна і Савини, а також бабці Маріанни, на старому цвинтарі в Буську.

То ж з нагоди річниці ЗУНР бущани поклали квіти до пам'ятника Євгену Петрушевичу та на могилу його батьків.

Л.Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ

ОЛЕСЬКО - КНЯЖЕ МІСТО

27 жовтня в Олеській ЗОШ для школярів відбулась краєзнавча година «Олесько – княже місто», присвячена 690 - ій річниці з часу першої згадки про Олесько. Мета заходу – берегти та примножувати знання про рідний край, виховувати любов до батьківщини. Захід відкрила бібліотекар Олеської селищної біблотекар Марія Карпій. Вона розповіла про історію виникнення містечка. Уперше про нього згадується в історичних джерелах 1327 р. як про уже існуючий оборонний центр із замком. В 1241 році загони Батия знищили  місто Пліснесько, а пліснеські втікачі заклали на підвищенні серед мочарів Олеський замок.

В ході заходу бібліотекар Теребежівської бібліотеки Галина Борщ прочитала вірш львівської поетеси Ярослави Павличко «Пліснесько», а директор НД с.Циків Ірина Нестер виступила із бесідою «Легенди Олеської землі». «Мандрівку» залами  Олеського замку зробила його науковий працівник Валентина Токарська, зосередивши увагу на картині  Альтамонте «Битва під Віднем», а також на витончених скульптурах  Пінзеля.  

М.Карпій, бібліотекар Олеської селищної бібліотеки