СВЯТКУЄМО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК - СВЯТО КНИГИ, КНИГОЛЮБІВ ТА УСІХ ХРАНИТЕЛІВ КНИЖКОВИХ СКАРБІВ!

ВІТАЄМО УСЮ БІБЛІОТЕЧНУ СПІЛЬНОТУ З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ!

ОТЖЕ, ЯК ЦЕ БУЛО...

  

МІЙ КРАЙ - МОЯ ІСТОРІЯ ЖИВА

Сьогодні  в районному Народному домі відбувся щорічний, уже VIII за черговістю, форум краєзнавців – літописців Бущини. У залі зібралися бібліотекарі району, працівники культури, краєзнавці, представники влади та ЗМІ. Форум було присвячено темі дослідження, збереження та примноження історико – культурної спадщини бузецького краю. Фактично цим заходом розпочалося святкування Дня міста Буська, яке відзначатимемо уже цієї неділі, 1 жовтня. Привітати учасників форуму та взяти у ньому участь  прийшли Народний депутат України Михайло Бондар, голова Буської районної ради Богдан Глова, заступник голови райради Роман Фурда, перший заступник голови Буської РДА Олег Ільків, міський голова Буська Ростислав Сліпець. До роботи форуму долучилися науковий працівник Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка, багаторічний дослідник Буська Петро Довгань, директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник, активісти культурного товариства «Бужани» Зіновій Павлик та Михайло Зозуля, начальник відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька, провідний спеціаліст відділу культури та туризму Буської РДА Ігор Стефанюк, краєзнавець, засновник історико - краєзнавчого музею  в смт.Красне Ярослав Стецишин, а також історики та науковці, автори й члени редколегії науково – популярного журналу «Наша спадщина», який видає Громадська спілка «Західноукраїнська спілка музеїв»,  на чолі з його головним редактором Андрієм Левиком.

Цьогоріч минає 920 років з часу першої писемної згадки про Буськ. Буська земля овіяна переказами та легендами. Перша згадка про Буськ датована 1097 роком і зафіксована у  літописі „Повість минулих літ”. Дослідження ж науковців та археологів дають підставу стверджувати, що місту значно більше років, бо згадується у літописі як уже існуюче.

         Історію Буська вивчало чимало дослідників, серед них – Броніслав Фалінський, Антоній Шнайдер,   Венедикт Площанський, Лев Чачковський, Мечислава Троян – Кшинова, Володимир Чучман, Іван Савчин та ін. Буськ є батьківщиною багатьох видатних постатей в історії України – Першого Президента ЗУНР Євгена Петрушевича, мистецтвознавця й славіста, директора Львівського Національного музею ім.А.Шептицького Іларіона Свєнціцького, оперної співачки зі світовим ім’ям Іванки Мигаль, дослідника історії Лева Чачковського, єпископа Йосифа Боцяна та інших.

     Багато краєзнавчих розвідок з історії міста та про видатних земляків публікувалися членами товариства «Бужани», краєзнавцями й істориками в місцевому часописі «Воля народу».  Минулого року у світ вийшла книга Михайла Зозулі «Історія Буська в документах, матеріалах і спогадах». Про  справжній вік нашого краю найдостовірніше можуть говорити лише археологи. Як відомо, на теренах Буська вже більше 15 років спеціалістами інституту археології НАН України ведуться археологічні розкопки, які дають змогу відкривати невідомі сторінки історії краю. На сьогоднішній день знайдено тисячі артефактів з історії району, міста, побуту жителів. Багато цих знахідок внесено у Державний реєстр пам’яток культурного надбання України. Цього року експедиція археологів - студентів разом із наставниками  Петром Довганем і Наталією Стеблій та членами товариства «Бужани» знайшли поховання ХІІ століття.  Для туристів та подорожуючих місто Буськ багате на історичні пам’ятки. Тут є дерев’яні церкви, костели, синагоги, прекрасні парки та багато іншого цікавого та визначного. Всього на території Буського району зареєстровано і охороняється законом 52 пам’ятки архітектури і культури, які занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, пам’яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення. Однією з найцікавіших та найвідоміших пам’яток у Буську є палац графа Бадені, збудований у стилі класицизму. Минулого року Палацовий комплекс графа Бадені передали у власність територіальної громади Буська з метою  використання комплексу для розміщення об'єктів соціально-культурного, науково-освітнього та мистецького призначення.  Впродовж багатьох літ мешканцями Бущини виношується ідея створення тут музейного проекту.

Як нам не загубити себе як націю, як зберегти історію та культуру для нащадків, як зробити місто привабливим для туризму - ці та інші питання жваво обговорювалися на форумі його учасниками.  А подарунком до Дня міста бужанам став вихід журналу «Наша спадщина» (№ 3, 2017) до 920 – річчя Буська, який майже повністю присвячений збереженню культурної спадщини міста Буська та Буського району. Цей журнал презентував на форумі його головний редактор Андрій Левик разом зі своїми колегами. Незабаром примірник періодичного видання отримають сільські книгозбірні району.

О.Стецик, директор Буської ЦБС

Л.Вовк, завідувачка методичного відділу Буської ЦРБ

"ЩОБ ПО МЕНІ ЗАПЛАКАЛА ТРЕМБІТА..."

ДО 140 - РІЧЧЯ ОЛЕНИ КУЛЬЧИЦЬКОЇ

15 вересня виповнилося 140 років від дня народження видатної  української мисткині – художниці, етнографа та педагога Олени Кульчицької. Вона внесла вагомий вклад у розвиток українського малярства, була першою жінкою – художницею у Західній Україні, володаркою Шевченківської премії. О.Кульчицька працювала у різних техніках - живопис, графіка, сакральне мистецтво (створила унікальний іконостас), прикладне мистецтво, килимарство, проектувала меблі, створила об’єкти з емалі, бронзи, майоліки. Художниця багато працювала в книжковій графіці – намалювала ілюстрації до «Слова о полку Ігоревім», «Тіней забутих предків» М.Коцюбинського, збірки новел «Дорога» В. Стефаника, тритомника В.Гнатюка «Українська народна міфологія». Впродовж життя О. Кульчицька намалювала близько 4000 художніх творів, проілюструвала понад 70 дитячих книжок, в тому числі букварів, читанок, окремих оповідань, байок. У її творчому доробку графічна серія портретів видатних українських письменників, гравюри на дереві «Українські святі», цикл офортів із зображенням старовинних пам`яток архітектури. Працюючи  у Львівському музеї етнографії та художнього промислу, художниця займалась дослідженням українського орнаменту. У 1959 році вона видала альбом «Народний одяг західних областей України», зразки вишивки до якого збирала все життя.

Сьогодні в Красненській селищній бібліотеці ім.І.Тиктора для десятикласників Красненської ЗОШ № 1 відбувся пізнавальний захід – літературно – мистецький екскурс за творчістю О.Кульчицької «Щоб по мені заплакала трембіта…»

А провела його Галина Гораль – заступник директора Буської ЦБС по роботі з дітьми, досвідчений фахівець та цікавий оповідач. Вона грунтовно й захоплююче змалювала перед присутніми портрет видатної української художниці Олени Кульчицької, за що заслужено отримала слова подяки від учнів та їх наставника – вчительки Красненської ЗОШ № 1 Галини Кульчицької.

Л.Вовк, завідувачка методичного відділу
 Буської ЦРБ ім.І.Котляревського

БІБЛІОТЕКИ ОТГ: ДОСВІД, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

КОРОТКІ НОТАТКИ ПІСЛЯ ЗУСТРІЧІ

Тривають заходи VIII Львівського міжнародного бібліотечного форуму, який відбувається в межах 24 Форуму видавців у Львові. Вчора побувала у Львівській ОУНБ на засіданні студії «Бібліотеки ОТГ: досвід, проблеми, перспективи».  Отож, мала  чудову нагоду почути, як успішно працюють по - новому та реалізовують свої креативні ідеї й проекти колеги із Миколаївської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Приємно було чути, що бібліотеки в населених пунктах Мішково – Погорілівської сільської ради Миколаївської області стали центрами спілкування  для людей, посередниками між владою та громадою. З уст голови ОТГ Андрія Ботаніна ми довідалися, як крок за кроком, спочатку не дуже впевнено, а далі все активніше бібліотеки переймали ініціативу та отримували заслужену підтримку від громади.

У бібліотеці вирішуються всі важливі для життя мешканців справи, які стосуються чи соціальної сфери, чи інфраструктури, чи дозвілля, тут проходять відкриті сесії сільської ради. За його словами, спільно вдалося реалізувати 80 проектів за рік! Висновок зробили такий, що за підтримки громади та влади бібліотека може реалізувати будь – який проект, спрямований на залучення інвестицій та поліпшення якості життя людей.

Здивував і голова Засільської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Сергій Росоха, який в тандемі з активісткою – бібліотекарем Тетяною Сушко зуміли перетворити занедбане приміщення бібліотеки в сучасно обладнану  культурну оазу із залами для занять спортом, проведення культурного дозвілля, наявністю Інтернету  та претендують на титул «Найкраща бібліотека України». Навіть показали аудиторії невеличкий гумористично – повчальний фільм, який демонструє спільну працю влади та бібліотеки. Браво! А директори ЦБС м.Кам’янського Дніпропетровської області Тетяна Герасюта та Приморської ЦБС Запорізької області Оксана Пархоменко виступили з  чудовим досвідом роботи про те, як у їхніх бібліотеках втілюються в життя проекти «Бібліотека – дружній простір для ВПО» та залучаються до цього кошти іноземних грантів. 

Думаю, що висловлю думку багатьох учасників дійства, коли скажу, що є чому повчитись,  у кого запозичити досвід та куди рости фахово. Тому щиро вдячна за конструктивну розмову модераторам акції Ірині Шевченко, (канд. пед. наук, директор Центру неперервної культурно-мистецької освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, президент Української бібліотечної асоціації), Наталії Розколупі (заступник генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого з наукової роботи) та Олені Шматько (завідувачка науково-методичного відділу Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки).

Л.Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ

"БОРІТЕСЯ - ПОБОРЕТЕ! ВАМ БОГ ПОМАГАЄ!"

Сьогодні в стінах Буського районного Народного дому відбувся патріотичний майданчик, присвячений темі АТО та волонтерства в Україні.  У ньому взяли участь голова Буської районної ради Богдан Глова, бойові волонтери - голова Спілки фермерів Буського району Михайло Цюрко та поет - бард Олександр Саримсаков, учасник АТО та волонтер Сергій Бондаренко, начальник відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька, провідний методист Львівського ОЦНТ Людмила Антончик, а також працівники Народних домів та бібліотек Бущини. Захід був ініційований та організований працівниками відділу культури. В теплій, родинній атмосфері пройшло невимушене спілкування між учасниками дійства. А вела його й привітно запрошувала усіх до розмови методист Буського РНД Любов Огороднік.

 Бойові волонтери ділилися своїми думками і спогадами про волонтерські будні. Їхні виступи перепліталися із патріотичними піснями та поезіями, які виконували працівники Народних домів Бущини, а також Олександр Саримсаков та Сергій Бондаренко.

Патріотизм - це основа, фундамент держави, тому формування його є надважливим завданням, особливо в умовах війни з агресором. На цьому акцентували  у своїх виступах Богдан Глова, Людмила Ціхоцька та Людмила Антончик. Хтось бореться проти ворога зі зброєю в руках, хтось допомагає армії  в тилу, а хтось формує патріотичне слово та несе його поміж людей, аби підняти бойовий дух. І кому, як не працівникам культури, дбати за виховання національних почуттів та збереження української нації ?! "Саме тому ми започатковуємо проведення таких патріотичних майданчиків, - підсумувала Людмила Ціхоцька, - і будемо проводити їх не тільки в районному Народному домі, а й у кожному селі".

Л.Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ