ПОБОРНИЦЯ ПРАВДИ І СВОБОДИ

ХХ століття у Галичині було багатим на славні імена жінок, які власним життям і кров’ю освятили свою жертовну любов до Бога і своєї Батьківщини – України. Серед них - Олена Степанів, Ольга Басараб, Одарка Гусяк, Ірина Сеник, Катерина Зарицька та багато інших. До плеяди героїчних жінок належить і львівська письменниця – дисидентка Ірина Калинець. 6 грудня цього року їй би виповнилося 75 років. На жаль, письменниці немає з нами вже більше трьох років.

 

З нагоди 75-річчя від дня народження Ірини Калинець працівниками Красненської книгозбірні ім. І. Тиктора підготовлено виставку-персоналію «Нації своєї чудотворка», яка знайомить з життєвим та творчим щляхом видатної львів’янки. 6 грудня працівники бібліотеки разом з головою молодіжного клубу «Сучасник» при Красненській бібліотеці Олесієм Мировським  провели для користувачів бібліотеки, учнів 7 класу Красненської ЗОШ № 1, літературну імпрезу «Поборниця правди і свободи». Духовні інтереси Ірини Калинець багатовимірні. Вона - поет,  прозаїк, педагог, громадський діяч, публіцист, есеїст, науковець. Авторці належать поетичні книги «Шлюб із полином» (1995), роман «Вбивство тисячолітньої давності» (1997); наукові праці «Гуни – нащадки Ізраїля» (Львів, 1997); Студії над «Словом о полку Ігоревім» (Львів, 1999); «Загадки хрещення України-Руси» (Львів, 2000); «Епоха гунів та її передісторія: у світлі біблійних джерел» (Львів, 2007), казки для дітей та інші твори. Казки Ірини Калинець дарують світло і радість, вони сучасні, українські, з вдалими, зрозумілими для дітей вкрапленнями фактів історії, з розповідями про традиції українського народу. Вони вчать нас любити рідну землю, відрізняти добро від зла, бути сильними і добрими. У 1998 р.Ірині Калинець присвоєно міжнародне звання «Героїня світу», також вона нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ (2000р.) та ІІ (2006р.) ступенів. Оригінальними є її трактування «Слова о полку Ігоревім», часу і обставин Хрещення Руси-України, постатей Митрополита Іларіона, Святого Теодозія Печерського, історії гунів – нащадків Ізраїлю. Розуміючи, чим є історична пам’ять, особливо пам’ять про трагічні сторінки історії народу, чим ця пам’ять є для повноцінного духовного життя, Ірина Калинець разом з іншими патріотами-діячами добивається відкриття Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (в одній із камер якої вона перебувала колись сама). Олексій Мировський розповів присутнім про сторінки з життя цієї сильної духом жінки, яка неодноразово зазнавала утисків і тортур радянської системи.

12 січня 1972 Ірина Калинець була заарештована у Львові. У липні 1972 року суд засудив її до 6 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 3 роки заслання, яке вона відбувала разом зі своїм чоловіком Ігорем Калинцем у Читинській області колишнього СРСР. Але, незважаючи на численні випробовування, що випали на її долю, Ірина Калинець не переставала писати вірші, в яких закликала до боротьби за національне звільнення України. Основою її знань, поглядів, наукових праць є християнська мораль. А полум'я жертовності та любові до України, запалене нею, горітиме у мільйонах українських сердець завжди.

Надія Тарнавчик,
завідувачка Красненської бібліотеки ім. І. Тиктора

ЗАХИСТИ СВОЇ ПРАВА З АДВОКАТОМ

                                                                                                                                                                   

Сьогодні 8 грудня, в рамках "Всеукраїнського тижня права"  у Буській районній бібліотеці було проведено годину права "Захисти свої права з адвокатом". Адвокат Буського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги,  Романко Володимир Рудольфович  розповів як захищати  свої права і куди звертатися при потребі , а також відповів на запитання присутніх. У заході взяли участь: читачі книгозбірні, працівники Буського територіального центру,  районної бібліотеки та Народного дому. Учасники заходу мали змогу ознайомитися з буклетом Буського районного управління юстиції "Захист прав і свобод людини і громадянина органами конституційної юрисдикції".

 

Працівниками бібліотеки було оформлено тематичну книжкову виставку.

                               Завідувачка відділом обслуговування, Людмила Михалюк

ЗУСТРІЧ З МАЙБУТНІМ АКАДЕМІКОМ

За кошти  Українського фонду соціальних інвестицій, який спрямовує їх на покращення  соціально – комунальної інфраструктури регіонів, а також Львівської обласної ради  та Топорівської сільської ради цього року зроблено капітальний ремонт бібліотеки та Народного дому села Топорів, отож вони стали значно комфортнішими та привабливішими для відвідувачів. Цікава зустріч з талановитим юнаком, користувачем бібліотеки Андрієм Крушельницьким – учнем 10 класу місцевої школи - відбулася нещодавно у сільській книгозбірні. Односельці та школярі гордяться земляком, адже на Всеукраїнському конкурсі «Новаторство та винахідництво», який тривав у Києві з 19 по 21 травня 2015 року, хлопець здобув перемогу. Захищаючи власну працю «Особливості кристаломорфології кварцу типу «мармароських діамантів» з еоценових відкладів», Андрій зумів здивувати компетентне журі своє ерудованістю, заслужено отримав 1 місце та став президентським стипендіатом. На зустріч бібліотекар Ольга Чикальська запросила школярів 10 – 11 класів, користувачів бібліотеки юнацької групи, а також вчителя географії Надію Біжко. Усі разом переглянули матеріали книжкової виставки «Зростає юнь талановита», перший розділ якої розповідає про обдарованого юнака з Топорова Андрія Крушельницького.

Під час невимушеної розмови бібліотекар згадала ті моменти з життя Андрія, коли мама приводила його, сором’язливого хлопчика, у бібліотеку читати казочки. Тягу до книг той мав завжди. Пізніше, будучи учнем 5 – 6 класів, разом з татом Романом «штудіювали» всі «дорослі» енциклопедії. Також Андрій  дуже любив читати Жюля Верна. Сьогодні школяр – учасник та переможець предметних олімпіад з географії, хімії, фізики. На запитання бібліотекаря, чому він вибрав таку важку тему для вивчення, хлопець відповів: «Це тема майбутнього нашої Землі». Так і хочеться сказати: віримо, що майбутнє нашої Землі в надійних руках, коли до справи беруться молоді професінали.

Леся Вовк, зав. методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ

ВІН БУВ І ПІШОВ ВЕЛИКОЮ ЛЮДИНОЮ...

На Львівщині тривають заходи із пошанування світлої пам’яті поета та перекладача, громадського й культурного діяча, дипломата Романа Лубківського, який пішов з життя у жовтні цього року. Вони проводяться за ініціативи видавництва «Каменяр» та літераторів Львівщини в тих регіонах, які найбільше пов’язані з діяльністю митця. Таким регіоном є і Бущина, адже Роман Лубківський був частим гостем на нашій землі, він ініціював створення музею Маркіяна Шашкевича в Новосілках та опікувався ним. Неодноразово з колегами-однодумцями він бував у Новосілках, зустрічався з керівниками району, активом села, допомагав зі збором коштів на будівництво музею. І цими спільними зусиллями у Новосілках до 200 – ліття від дня народження галицького будителя Маркіяна Шашкевича відкрито музей та встановлено пам’ятник отцю Маркіяну.

3 грудня у Буському РНД відбувся вечір пам’яті Романа Лубківського «Він був і пішов Великою Людиною».

Гостями дійства були директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга, письменниця Тетяна Грунська та провідна акторка Національного  драматичного театру ім.М.Заньковецької Тетяна Павелко. У своїх зворушливих виступах львівські митці та керівник відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька торкнулися багатогранної постаті Романа Лубківського. Вони розповіли про його творчість,  активну життєву позицію, ділилися  відвертими спогадами про цю талановиту, мудру та душевну людину, а також читали довершені поетичні рядки майстра.

Дмитро Сапіга презентував першу посмертну книгу – поетичну збірку Романа Лубківського «Поезія». Вона складається із 25 віршів і впорядкована Марією Людкевич. Це видання вийшло у видавництві «Каменяр» до сорокадення Романа Лубківського. Працівники Буської районної бібліотеки підготували до заходу книжково – ілюстративні виставки про життєвий і творчий шлях письменника. На одній з вітрин, зокрема, висвітлено тему «Роман Лубківський і Бущина».

Підсумовуючи захід, перший заступник голови Буської РДА Олег Ільків та голова Буської районної ради Богдан Глова щиро подякували його організаторам  – ініціативній групі зі Львова та працівникам відділу культури – за плідну співпрацю. Вони вважають: якби українське слово  більше доносили до людей зі сходу, можливо, не було би нинішньої ситуації в Україні, та й, зрештою, війни. Саме таке слово – високодуховне, українське, патріотичне – й  пропагував Роман Лубківський. А ще він дуже переймався долею української книжки – чому її не читають сучасники, чому в  людських душах утворюється порожнеча. Він докладав усіх зусиль, аби літературна ріка не міліла.

Вела захід директор Буської ЦБС Оксана Стецик.

Леся Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ

УКРАЇНА ПАМ'ЯТАЄ ! СВІТ ВИЗНАЄ !

Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу

Минуло 82 роки від часу початку другого і наймаштабнішого за руйнівними наслідками голодомору 1932-33 років. Кількість його жертв за найскромнішими підрахунками становить від 8 до 10 млн. українців, з них 3 млн-діти. Це була людоморська війна проти цілого народу: працьовитого, мирного, і цілком безвинного. Вмирали цілі села, адже потрібно було підірвати саме коріння нації, зруйнувати основи народної моралі, витруїти у душах людяність, насадивши натомість режим терору, посіявши страх ненависть та жорстокість.

Історія засвідчує, що Голодомор був не стихійним лихом, а рукотворним актом, страшним злочином проти Українського народу.

На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у суботу 28 листопада 2015 року  з 20.00 год. приєднуйтесь до всеукраїнської акції «Засвіти свічку!» . Із настанням темряви засвітіть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її  було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.

Це – знак нашої пам’яті.

Це – святий вогник, який зігріє душі загиблих.

Це – світло очищення задля нашого майбутнього.

Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди.

Працівниками Буської центральної районної бібліотеки підготовлено книжкову виставку «Голодомор – страшна і трагічна сторінка нашого народу». 

Борисенко В.К. Свіча пам’яті: Уснаісторія про геноцид українців у 1932-1933 роках [Текст] \ Валентина Борисенко. – К.: ВД «Стилос»,2007. – 288 с. 

Голодомор. Геноцид українського народу 1932-1933 [Текст] \ авт. В Верстюк, В.Таліщак, І.Юхновський . – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2008.- 25 с.

Голодомор 1932-1933 років у місті Харкові, столиці УСРР [Текст] \ упоряд. О.С. Гнезділо, Н.В. Лапчинська, І.В.Шуйський, О.В. Сафонова.- Х.: Оригінал, 2009.- 319 с.: іл.

Голодомор у першій столиці [Текст] \ уклад. І.В. Шуйського, А. Полянецького; передм. І.В. Шуйського.- Х.: ТОВ «Шанс», 2008. – 288 с.

Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор [Текст] \ Роберт Конквест; пер. з англ.Н. Волошинович,З.Корабліної, В.Новак. – Луцьк: ВМА «Терен», 2007. – 456 с.

Кучабський Ю.В. Діти – жертви Голодомору [Текст] \ Ю. Кучабський, В.І. Парубій. – Л.: СПОЛОМ, 2009.- 40 с.: іл.

Лиха коса голодомору: 1932-1933. [Текст] \ авт. кол.:  П.П. Панченко (гол.), О.М. Багмет, М.А. Журба та ін. – К.: Україна, 2008.- 432 с.

Марочко В. Голодомор 1932-1933 рр. [Текст] \Василь Марочко. – Київ, 2007. – 64 с.

Національна Книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років вУкраїні. Львівська область [Текст] \ обл. ред.кол. В.Я. Крайовський (гол.), В.М. Савчак. - Л–: Астролябія, 2008.- 688 с.

Смертю смерть подолали: Голодомор в Україні1932-1933 [Текст] \ авт. кол.: П.П. Панченко (гол.), М.М. Вівчарик, А.І. Голуб, М.А. Журба та ін. – К.: Україна, 2003.- 352 с.

Український голокост 1932-1933 [Текст]: Свідчення тих, хто вижив. - К.: Вид.дім «Києво-Могилянська академія» 2007.-
Т.4 \ упоряд. Ю.Мицик, Л. Іваннікова. – 2007. -504 с.  

Український голокост 1932-1933 [Текст]: Свідчення тих, хто вижив. - К.: Вид дім «Києво-Могилянська академія», 2008.-
Т.5\ упоряд. Ю.Мицик, І.Винницька. – 2008. -322 с.

Український голокост 1932-1933 [Текст]: Свідчення тих, хто вижив. - К.: Вид дім «Києво-Могилянська академія», 2010.-
Т.7 \ упоряд. Ю.Мицик. – 2010. -542 с.  

Українськийхліб на експорт: 1932-1933 \ ред. М. Іщенко.- К.: ПП Сергійчук М.І., 2006. – 432 с.

Свідчення живих очевидців голодомору

Пилипенко Парасковія Іллінічна народилася 14 листопада 1928 року в с. Дмитрівка Золотонівського району, Полтавської області. Жителька с. Заводське що на Бузеччині.

Пилипенко Парасковія Іллівназгадує…

      - Найтяжчий період який я пам’ятаю, це 31 і початок зими 32 року родичів у селі ми не мали, бо мама походила з іншого села, та й багато Пилипенків повмирало від голоду. Але сусіди з нашої вулиці нам допомагали, бо мали спільну корову (на 3-5 господарок). Решта худоби влада позабирала, деколи нам приносили сироватки та давали лушпайки з картоплі. …

Ціхоцька Л. Свідчення живих [Текст]: Народна книга – меморіал: очевидець голодомору Пилипенко Парасковія Іллінічна згадує… / Людмила Ціхоцька // Воля народу. -2008. -19 черв.-С. 3.

Данилюк Іван Олексійович, 1924 року народження, житомирська область, Романівський район, с. Садки. Мешканка с. Новий Милятин Буського району, Львівської області.

Данилюк Іван Олексійович згадує…

 - Забрали все. Приходили люди, документів не показували, поводилися як бандюги. Пам’ятаю,сховали трохи в мішечку гороху на горищі. Шукали всюди, хотіли забрати, а мати схопила і розсипала по долівці. Один матері наган під зуби, заставив збирати. Того гороху так ніхто не збирав, вони потоптали його ногами і пішли. Ми, діти, збирали це місиво, а мати зварила…

Ціхоцька Л. Свідчення живих [Текст]: очевидець голодомору Данилюк Іван Олексійович згадує… / Людмила Ціхоцька // Воля народу. -2008. -20 листоп. -С. 3.

                                                                                                                                                Борозенець Віктор Пилипович народився 09.03.1923р в с. Дрозди Білоцерківський район, Київська область. Житель м. Буськ.        

Борозенець Віктор Пилипович згадує…

-  Ночами по селах горіли будови. Десятками гинула худоба й коні. Розгнівані люди (переважно жінки) несли, тягнули додому своє уціліле добро: вози, борони, вели коней… На вулицях стояв гамір, чулися крики, плач, навіть стрілянина. Потім з району приїхали міліція, начальство і разом з місцевим активом знову почали забирати в людей все, що люди не встигали заховати…

Таке не забувається ніколи [Текст]:до дня пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій // Воля народу. -2011. -24 лиспоп. -С.3.

Швагуляк Олександра Федорівна, народилася 29 січня 1926 року в

с.Ківшовата Таращанського району Київської області.                                                                     Швагуляк Олександра Федорівна згадує…

       - Людей багато вимерло. Сім’ями, вулицями… Попід штахетами лежали і сиділи скорчені  мерці. По селу їздила гарба, яка нагадувала глибоке корито. В неї скидали людей і хоронили на кладовищі по 10-15 чоловік в одну яму...  

      Ціхоцька Л. Свідчення живих [Текст] / Людмила Ціхоцька // Воля народу. -2008.

15травн. -С. 3.

 Денисюк Анна Володимирівна, народилася 14 січня 1929 року, в с. Росоловці,  Красилівський район,Хмельницька область, жителька с. Новий Милятин Буського району.

Денисюк Анна Володимирівна згадує…

      - Мого діда за приховування продуктів збили, і забрали в тюрму, тоді забрали в нас корову. Мама давала нам їсти листочки з вишні, а ще пам’ятаю що мама виміняла свої золоті кульчики на гречку…

       Ціхоцька Л. Геноцид проти українського народу:свідчення очевидців[Текст] / Людмила  Ціхоцька // Воля народу. -2008. -8 травн. -С. 5.                                                                                                         
                         Інформацію підготувала: Цюпка Л.В.- бібліотекар Буської ЦРБ 

ДОЛУЧАЄМОСЬ ДО ПРЕКРАСНОГО

Як відомо, театр – це своєрідне художнє дзеркало життя. Мистецтво театру відіграє важливу роль в моральному, естетичному та культурному вихованні людини.19 листопада бібліотекарі Бущини  мали чудову нагоду долучитись до мистецтва, помилуватись майстерною грою акторів на сцені Національного академічного українського драматичного театру ім.М.Заньковецької у Львові. Дивилися виставу  за п’єсою Едуардо де Філіппо «Циліндр». За словами художнього керівника театру та постановника вистави Федора Стригуна, «це – класика. Це потрясаючий драматург, якого дуже мало ставлять в Україні. Вистава про економічну кризу, про те, що перемагає: мораль чи гроші. Так що вона дуже співзвучна з нашим часом». Федір Стригун зібрав на сцені видатних заньківчан - Януша Юхницького, Степана Глову, Таїсію Литвиненко, Альбіну Сотникову, Олександра Норчука та інших. Враження від побаченого дійства -  яскраві та незабутні!

ОСІНЬ - ЩЕДРА ГОСПОДИНЯ

Сьогодні публічні бібліотеки значно розширюють свої функції, урізноманітнюють методи і форми роботи. З метою рекламування бібліотечного закладу, зростання його ролі в громаді та залучення  нових користувачів до читання  бібліотекарі  проводять цікаві масові заходи, в тому числі й за межами бібліотеки. Такі заходи практикує в своїй роботі бібліотекар дитячого відділу бібліотеки – філії смт.Олесько Мирослава Мединська. Уже не вперше вона спільно з вчительським колективом дитячого садочка «Джерельце» (Ірина Сікора, Леся Федина, Марія Савчак) організовує  для вихованців цікаві й пізнавальні акції. Недавно пані Мирославу дітки запросили до себе в гості на свято осені. Воно видалося дуже барвистим, адже кожна дитина була одягнена в яскравий костюм осіннього овоча, який і представляла. Під керівництвом бібліотекаря вихованці садочка виконали інсценізацію української народної казки «Ходить гарбуз по городу».

Леся Вовк, зав. методично - бібліографічного відділу Буської ЦРБ

ЧЕРГОВА ВИРОБНИЧА НАРАДА БІБЛІОТЕКАРІВ

Сьогодні у методичному залі Буського РНД відбулася чергова виробнича нарада бібліотекарів Буської РЦБС. Розпочалася вона цікавою краєзнавчою розвідкою  до 120 – річчя уродженця с.Ракобовти, музикознавця, фольклориста та  педагога Зиновія Лиська «Композитор світового масштабу», підготовленою бібліотекарем філії с.Ракобовти Марією Смолінською. Етнографічно – музична композиція, яку представили ракобовтівці, стала справжньою окрасою звичайної наради, додала присутнім хорошого настрою та зворушила до сліз. Адже, окрім біографічних відомостей про Зиновія Лиська та основних віх його творчої діяльності, про що розповіла Марія Смолінська, глядачі мали чудову можливість послухати пісні композитора у виконанні жіночого тріо (Мар’яна Петришин, Надія Купльовська, Ганна Максимів). А ще – послухати спогади про Зиновія Лиська та його шляхетну родину знаного мешканця Ракобовт, поважного вчителя – пенсіонера Миколи Боднарчука. Сільські аматори під гучні оплески присутніх виконали мелодійні ліричні, обрядові та історико – патріотичні пісні Зиновія Лиська, серед яких – «Стрілою сокола», «Жайворонок», «Шелест, шелест по долині», «Береза» та інші. Окрім цього, на нараді підсумовували результати роботи бібліотек Бущини за рік та обмінювались цікавим досвідом роботи. Зокрема, директор РЦБС Оксана Стецик та завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ Леся Вовк розповіли про впровадження електронного моніторингу базової мережі публічних бібліотек та подали графік здачі річної звітності. Заступник директора Буської РЦБС Галина Гораль озвучила  бібліотекарям умови соціологічного дослідження «Сучасна бібліотека: голос молодих», а завідувачка відділу обслуговування Буської ЦРБ Людмила Михалюк поділилася враженнями від обласного семінару – тренінгу «Що таке толерантність», з якого повернулася вчора. У нараді взяли участь перший заступник голови Буської РДА Олег Ільків та завідувачка відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька. У своїх виступах вони  щиро дякували  мешканцям Ракобовт за те, що зберігають та поширюють культурні надбання своїх предків, популяризують творчість. На виробничій нараді було обговорено й поточні питання  функціонування бібліотечної галузі району.