вівторок, 26 квітня 2016 р.

ЧОРНОБИЛЬ - БІЛЬ ТА СКОРБОТА УКРАЇНИ

Відкритий перегляд бібліотечних документів до 30 річчя Чорнобильської трагедії.

Тридцять років минуло від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенна катастрофа, спричинена вибухом на Чорнобильській АЕС. Джерело атомної енергії, що вважалося цілком безпечним, заподіяло шкоду, реальний обсяг якої і досі не визначений. Головним  наслідком є радіація, незрима й невідчутна, здатна діяти протягом тисяч років і на величезних територіях.  Вибух на ЧАЕС сучасні дослідники вважають у п’ятсот разів потужнішим за вибух атомної бомби, скинутої в 1945 році на японське місто Хіросіму.
Минають десятиріччя, а чорний день Чорнобильської трагедії ще довго хвилюватиме людей – і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився недалеко від скривдженої землі. Цей день завжди об’єднуватиме всіх, хто живе на Землі, - одним спогадом, однією печаллю, однією надією. 


Запрошуємо відвідати книжкову виставку «Чорнобиль -  біль та скорбота України», що демонструється у читальному залі абонементу бібліотеки. 

Ця виставка є даниною пам'яті всім хто поклав своє життя і здоров'я заради ліквідації страшних наслідків Чорнобильської аварії, пересторогою всім прийдешнім поколінням.
 На виставці представлені документальні матеріали, художні твори, публіцистичні нариси. Інформація для користувачів про події в епіцентрі та навколо Чорнобиля, причини і масштаби аварії, про героїзм людей під час ліквідації її наслідків, безвідповідальність і злочинну недбалість тодішніх компартійних керівників та їх політичних спадкоємців, про наслідки трагедії для України і людства з використанням усього наявного арсеналу бібліотечних документів.


1.       Біль і тривоги Чорнобиля [Текст]/ Упоряд. Ю. Сафонов. – К.: «Київська правда», 2006. – 288с.: іл..









2. Иллеш А. Пральников А. Репортаж из Чернобыля  [Текст]: записки очевидцев. Комментарий. Размышления / А. Иллеш, А. Пральников. – М.: Мысль, 1998.- 169с.






3.Загреба М. Пропусти Чорнобиль крізь серце [Фото]: фотокнига / Михайло Загреба. - К.: ТОВ Спалах, 2002. - 119с. 








4. Коваленко А.  Рисованный Ю. Чорнобыль – как его увидел мир [Текст] / Александр Коваленко, Юрий Рисованный. – К.: Молодь, 1986. – 176с.







5.Клочко Д. Моя Україна [Фото]: альбом світлин / Дмитро Клочко. - К.: Вища школа, 2009. - Прип"ять. 





6.  Медведев Г. Чернобыльська хроника [Текст] / Григорий Медведев.- М.: Современник, 1989. – 240с.








7.  Микульський В. Ліквідатори [Текст]: фотознімки, нариси, повісті, вірші, вінок сонетів, відгук на книгу / В. Микульський. – Львів: Плай, 2005. – 244с.: іл.







 8.  Набат  [Текст]: Публіцист. Зб. З проблем соц.. екології / Упоряд. О. Рапакін, Л. Забродська. – К.: Молодь, 1989. – 152с.: фотоіл.




9.Під полиновою зорею [Текст]: Фотонарис про історію та культуру Чорнобильського Полісся / Фото: М. Загреби, М. Глушка, С. Гродзевич та ін.- К.: АртЕк, 1996. - 160с.: іл.








10.  Україна. Віхи історії  [Текст] / авт.- упоряд.: В. Томазов, О. Ясь. – К.: Мистецтво, 2001. – Чорнобильська АЕС. – С. 368-369.







11.  Україна. 10 років поступу  [Фото]: фотокнига. – К.: ТОВ Спалах, 2011. – В зоні ЧАЕС. – С.52-55.
12. Фантом [Текст]: Сб. документ. и художественных произведений о трагических событиях на Чернобыльсьской АЭС. - М.: Молода Гвардия, 1989.- 239с.: ил.









13.Гусев О. 25 років віч - на - віч з "Чорнобилем" [Текст]: док.-публ. твір.- К.: ПП "Золоті Ворота",  2011.- 624с.








14.  Чернобыль. Дни испытаний  [Текст]: книга сведетельств й повестей, интервю / сост. В. Шкода. – К.: Рад. Письменнык, 1988. – 509с.







15.Щербак Ю. Чернобыль [Текст]: документальное повествование / Юрий Щербак. - М.: Советский писатель, 1991. - 464с.







 В художній літературі та пресі.

1.       Вірина Л. Тієї вогняної ночі [Текст]: Чорнобильська оповідь /Лідія Вірина. – К.: Молодь, 1989. – 103с.
2.       Драч І. Берло Книга поезій  [Текст]: літерат-но – худ. вид. / Іван Драч. – К.: Грамота, 2007. – 909с.
3.       Завгородній Ю. Задовгий день «Ч». Зона поза часом / Юрій Завгородній.- Львів: Кальварія, 2012. – 175с.
4.       Ковальчук А. На горі горить реактор, під горою оре трактор. До 30-х роковин Чорнобильської катастрофи [Текст] / Анатолій Ковальчук// Слово Просвіти. – 2016. – 21-27 квітн. – С.1-6.
5.       Кірюхін Е. Кірюхіна М. Відлуння Чорнобиля [Текст] / Едуард Кірюхін, Марина Кірюхіна // Слово просвіти. - 2016. – 21-27 квітн. – С. 6.
6.  Лубківський Р.  Камінне жниво [Текст]: Поезії / Роман Лубківський. – Львів: Світ, 2001. – 232с.
7.  Олійник Б. Вибрані твори у 2 томах  [Текст]: Т. 1 Вірші. Поеми / Борис Олійник. – К.: Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво «Української енциклопедії» імені М. Бажана, 2005.- 604с.
8.  Сидоренко Т. Не можу забути той репортаж… Постскриптум 30-літньої давності  [Текст] / Тетяна Сидоренко // Слово Просвіти. - 2016. – 21-27 квітн. – С.6.
9.  Яворівський В. Марія з полином у кінці століття  [Текст]: роман/ Володимир Яворівський. – К.: Рад. письменник, 1988. – 262с.


Інформацію підготувалиСтефанюк Христина, бібліограф Буської ЦРБ та  Цюпка Леся бібліотекар Буської ЦРБ.   





ДЗВОНИ ЧОРНОБИЛЯ

26 квітня 1986 року в Україні сталася катастрофа світового масштабу: вибухнув ядерний реактор Чорнобльської АЕС. Величезна радіоактивна хмара покрила значні території України, Росії, Білорусії, зачепила країни Європи.

    До 30-ї річниці пам'яті Чорнобильської трагедії в Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора відбулася година скорботи «Щоб світ не забув про Чорнобиль».


Завідувачка бібліотеки – філії Надія Тарнавчик розповіла учасникам заходу про страшні наслідки катастрофи, яка тривожить пам'ять усього людства. Площа, що постраждала від катастрофи, становить 1/12 території України, а близько 1500 населених пунктів перебувають під постійним радіоекологічним контролем. Також вона наголосила  на тому, що особисту трагедію переживають люди, які потрапили в зону дії радіації, багато з них передчасно померли.
    Наприкінці заходу Надія Тарнавчик представила літературу про Чорнобильську трагедію, яка є у фондах книгозбірні. Закінчився захід хвилиною мовчання в пам’ять усіх тих, хто загинув у результаті цієї страшної трагедії.

 Олексій Мировський, керівник клубу за інтересами «Сучасник»
при Красненській бібліотеці ім.І.Тиктора
                                                    

середа, 20 квітня 2016 р.

У БУСЬКУ ВІДБУВСЯ КОНКУРС "НАЙКРАЩИЙ ЧИТАЧ"

20 квітня у приміщенні Буської районної бібліотеки ім.І.Котляревського відбувся 2 – ий етап конкурсу «Найкращий читач району – 2016». Двадцять читачів 6 – 7 класів бібліотек району виборювали цей почесний титул. Змагання проходило у формі тестування з української та зарубіжної літератури. Читачі також мали змогу продемонструвати знання з позашкільної програми.




Для визначення переможця бібліотекарі Буської РДБ також провели бліц – конкурс, у якому учасники відповіли на питання з різних галузей знань, чим продемонстрували загальну ерудицію. Переможцями серед шестикласників стали Наталія Дітчук з Побужан та серед семикласників – Оксана Дрозд з Ожидова






Для учасників конкурсу керівник відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька провела  цікаву екскурсію у краєзнавчий музей м.Буська. 



Віднині переможці починають інтенсивну підготовку до участі в обласному турі конкуру, який проходитиме 27 квітня у Львівській обласній бібліотеці для дітей. Він визначить найкращого читача регіону.

Галина Гораль, заступник директора Буської РЦБС 
по роботі з дітьми

понеділок, 18 квітня 2016 р.

ПОДВИЖНИКИ УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЙНИЦТВА

Сьогодні з участю бібліотекарів Бущини, працівників культури, краєзнавців, журналістів місцевих ЗМІ та представників влади у Буській районній книгозбірні відбулося засідання краєзнавчої студії «Подвижники українського музейництва», присвячене двом видатним постатям – уродженцю Буська, мистецтвознавцю, фольклористу та мовознавцю Іларіону Свєнціцькому (140 років від дня народження) та невтомному зберігачу музейних скарбів Борису Возницькому (90 років від дня народження). Кожна з цих особистостей свого часу внесла вагомий вклад в збереження, розвиток та примноження українського національного мистецтва. У своїх виступах директор Буської РЦБС Оксана Стецик та завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ Леся Вовк розповіли про подвижницьку діяльність цих титанів на ниві культури.

Саме поява українських музеїв у довоєнній Галичині є заслугою Іларіона Свєнціцького, оскільки він став чи не першим українським теоретиком музейництва. Майже п’ятдесят років працював Іларіон Свєнціцький директором Національного музею у Львові, який він створив і зробив найзначнішим музейним закладом Галичини й одним із провідних осередків культури в цілій Україні. Дбаючи про розширення української музейної мережі в Галичині, Свєн¬ціцький був співініціатором заснування низки регіональних музеїв, зокрема «Бойківщина» в Самборі та «Стривігор» у Перемишлі, музейних осередків у Коломиї, Яворові, Сокалі й Тернополі. Сьогодні загальновідомо, що поряд із митрополитом Андреєм Шептицьким Іларіон Свєнціцький підтримував українських митців і докладав чимало зусиль для розвитку музейної збірки українського новітнього мистецтва. Заслуги Бориса Возницького на музейній ниві відомі та вагомі. Вражають його працелюбність, дієвість та завзятість, професіоналізм та відданість улюбленій справі. За життя його інакше, ніж «ангелом-охоронцем української культурної спадщини», не називали. За ініціативи Бориса Возницького засновано 16 музейних комплексів, серед яких нові художньо - меморіальні музеї, зокрема: музей імені Івана Федорова, музей - садиба Маркіяна Шашкевича, музей «Русалки Дністрової», музей найдавніших пам’яток Львова, музей скульптури І.Пінзеля, музей оборонної архітектури ХVІ століття в «П’ятничанській вежі» (Жидачівський район, Львівська область) та інші. Ним відновлено Олеський, Золочівський, Підгорецький та Свірзький замки Галичини, які були об’єднані в так звану «Золоту підкову». Виступи працівників бібліотеки цікаво доповнили голова Буської районної ради Богдан Глова, краєзнавець Роман Бучко, керівник та головний спеціаліст відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька й Ігор Стефанюк.




На завершення учасники засідання переглянули мультимедійну презентацію «Видатний син Буської землі», підготовлену працівниками Буської ЦРБ до 140 – річчя Іларіона Свєнціцького, а також фільм, знятий у 2012 році Львівським телебаченням про Бориса Возницького.

четвер, 14 квітня 2016 р.

"ЛІТЕРАТУРНИЙ ДЕСАНТ" - НА БУЩИНІ

В межах проекту, започаткованого Львівською обласною бібліотекою для дітей та Видавництвом Старого Лева, за підтримки департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації, на Львівщині тривають зустрічі з творчими людьми, літераторами та письменниками. Вчора на Бущину з презентацією книги «Шептицький від А до Я» завітали відома письменниця, одна з авторів видання Оксана Думанська та провідний бібліотекар Львівської ОДБ Людмила Пуляєва – Чижович. День видався насиченим, бо гості провели аж три зустрічі – у Топорівській сільській книгозбірні, Красненській ЗОШ № 1 та Буській районній бібліотеці для дітей (Буські ЗОШ № 1 та № 2, Буська гімназія ім.Є.Петрушевича). І всюди – аншлаг! Учасниками дійств були школярі 8, 9 та 10 класів, а також педагоги та бібліотекарі як сільських, так і шкільних бібліотек.








Надзвичайно захоплююче Оксана Думанська розповідала аудиторії про своє дітище – енциклопедичну книгу «Шептицький від А до Я», яку творили у співавторстві з журналісткою Галиною Терещук до 150 – ліття митрополита Андрея Шептицького. Книга насправді дуже цікава та оригінальна, як за змістом, так і за формою, саме тому претендує на вагоме місце в кожній  інтелігентній українській родині. Вона заслужено отримала високу відзнаку минулорічного Форуму видавців у Львові. І хоч читацьке призначення книги – діти, пані Оксана вважає її сімейною книгою. Як каже сама, автори намагалися показати Андрея Шептицького «як звичайну людину, з крові і плоті», а не як монумент. Під час творчих зустрічей їй вдалося в стислий час дуже яскраво змалювати багатогранну постать митрополита Андрея – високоосвічену людину, благодійника та мецената, економіста й менеджера, аскетичного за стилем життя та аристократа за духом. Віра, надія та любов – ось основні християнські чесноти, які сповідував цей Великий українець. Все його сподвижницьке життя спрямовували любов до людей, до свого народу, і особливо до дітей та молоді, адже в освічених молодих людях Андрей Шептицький вбачав достойне майбутнє держави. Ці його переконання актуальні й сьогодні, і ми віримо – молодь змінить Україну! Велика подяка від усіх бущан авторам за прекрасну книгу та організаторам зустрічі за щиру розмову!


Леся Вовк, зав. методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ


пʼятниця, 8 квітня 2016 р.

"ВДИХАЮЧИ НЕБО"

5 квітня в Олеській ЗОШ відбулася презентація поетичної збірки  нашої землячки, уродженки с.Соколівка Любові Максименко «Вдихаючи небо». У її творчому доробку дві книги поезій. У збірку  «Вдихаючи небо» ввійшли вірші різної тематики, зокрема,  громадянська, інтимна та патріотична лірика. Захід  з учнями 7 – 8 класів провели завідувачка  селищної бібліотеки – філії смт.Олесько М. Карпій спільно з вчителем – філологом Л.Максименко, директором НД с.Циків І.Нестер та бібліотекарем філії с.Теребежі Г.Борщ.  Учасники дійства декламували поезії авторки про події сучасності. Особливе захоплення в присутніх викликали вірш поетки, присвячений Кузьмі Скрябіну, а також  його пісня «Мам» у виконанні дівчат – школярок.





Л.Вовк, зав методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ


четвер, 7 квітня 2016 р.

ВИДАТНИЙ СИН БУСЬКОЇ ЗЕМЛІ

Сьогодні виповнюється 140 років видатному музейнику, мистецтвознацю, уродженцю Буська Іларіону Свєнціцькому.



У великому списку видатних людей Бущини одне з перших місць належить Іларіону Свєнціцькому. Іларіон Свєнціцький народився 7 квітня 1876 р у м. Буську в сімї народного вчителя Семена Свєнціцького, який був справжнім просвітителем селянства. Першою сходиною до храму знань були українська академічна гімназія у  Львові та математично - філософський факультет Львівського університету, продовжив навчання як вільний слухач історико-філологічного факультету Петербурзького університету та Археологічного інституту в Петербурзі. Лінгвістичну освіту поглибив у Відні під керівництвом В. Ягіча,  захистив докторську дисертацію.
 З 1905 по 1952 рр. — директор Національного музею у Львові (у 1939 -1990  рр. — Державний музей українського мистецтва).
З 1913 р. – приват - доцент кафедри слов'янської філології Львівського університету.
У 1921 – 1925 рр. — викладав в Українському таємному  університеті у Львові.
З 1939 по 1941 р. – доцент кафедри словянської філології ЛДУ ім.І.Франка
 У 1944 - 1950рр. — завідувач кафедри слов‘янської філології Львівського університету.
З 1944р. — завідувач Львівського відділу Інституту мовознавства, який 1951 року ввійшов до структури Інституту суспільних наук.
         Вклад, який І.Свєнціцький зробив  в українську науку, освіту і культуру, є надзвичайно вагомим і плідним. Вчений - енциклопедист, широко відомий у наукових та мистецьких колах Європи, І.Свєнціцький залишив велику і різносторонню спадщину як філолог, мистецтвознавець, історик. У своїх численних роботах вчений глибоко і ґрунтовно досліджував актуальні питання філології, славістики, фольклористики, етнографії, музейної справи. Як видавець, редактор та публіцист, І.Свєнціцький був видатним організатором культурного життя в Україні і, зокрема, в Галичині.
         І.Свєнціцький немало зробив на ниві народної освіти. Він був одним із провідних вчених-філологів в Україні і, як професор Львівського університету, виховав велику когорту молодих спеціалістів, заклав відому школу львівської славістики.
             Але найбільш відомий для нас І.Свєнціцький як видатний мистецтвознавець і знавець музейної справи. Сорок сім років І.Свєнціцький був директором Національного музею у Львові. Одна з найбільших  його заслуг  – активні розшуки витворів українського мистецтва. Завдяки постійним пошукам Свєнціцького та його колег у музеї сформувались унікальні збірки рукописів і стародруків давнього українського малярства, декоративної різьби, графіки й народного мистецтва, предметів давньоруського періоду. Національний  музей у Львові, який він створив, за час його директорування став  найзначнішим музейним закладом Галичини й одним із провідних осередків культури в цілій Україні.
         Помер  І Свєнціцький 18 вересня 1956 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.
         Сьогодні та завтра Буська ЦРБ ім.І.Котляревського на знак пошанування видатної особистості організовуватиме  для користувачів огляд краєзнавчої експозиції про І.Свєнціцького, яка представлена в читальній залі Буської ЦРБ, засідання краєзнавчої студії на тему «Іларіон Свєнціцький – видатний син Буської землі», а також проводитиме екскурсії в краєзнавчому музеї м.Буська.