ПРОВІСНИК ПРАВДИ Й ВОЛІ

200 років тому народився Пантелеймон Куліш – український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії.

Охрещений в честь святого Пантелеймона Цілителя, «зціляв рани» Русі Української (Старої, Київської), сприяючи розвитку української («староруської» в його термінах) літературної мови, науки, філософії історії тощо, при цьому досить позитивно ставлячись до Росії (Русі Нової в його термінах) і російської («новоруської» в його термінах) мови і культури.

Автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». 

Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Писав українською та російською мовами.Член Сербської академії наук та мистецтв (від 1892).

Народився Пантелеймон Куліш 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі Чернігівської губернії. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії. а першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері народної казки.

З кінця 1830-х років Куліш – слухач лекцій у Київському університеті. Отримав посаду викладача в Луцькому дворянському училищі. Згодом працює в Києві, у Рівному, а коли журнал «Современник» починає друкувати в 1845 році перші розділи його славетного роману «Чорна рада», запрошують його до столиці на посаду старшого вчителя гімназії і лектора російської мови для іноземних слухачів університету.

ІСТОРИКО - КРАЄЗНАВЧИЙ ПОРТРЕТ БУЩИНИ

Х регіональний форум

краєзнавців—літописців

                                  Бущини

Вчора у стінах районного Народного дому краєзнавці, історики, дослідники української минувшини, бібліотекарі та працівники культури району, освітяни зібралися на 10 – ий черговий щорічний форум краєзнавців – літописців рідного краю «Історико – краєзнавчий портрет Бущини». Нинішній ювілейний форум був присвячений тим небайдужим до  вивчення історії свого краю людям, які крупинка за крупинкою збирають, зберігають  та примножують те, що зветься національно – культурною спадщиною, аби не втратити її, а збагатити і передати наступним поколінням. Вже є певні напрацювання у царині краєзнавства, досягнення. Отож зібрались, аби поспілкуватися, поділитися цікавими краєзнавчими розвідками з краянами та накреслити плани на майбутнє.

Краєзнавча ділянка роботи є однією з найважливіших у традиційній бібліотечній діяльності. Її  мета – виявити, зібрати і надати для використання матеріали, пов’язані за змістом з певною місцевістю, яка для її населення є рідним краєм. Саме тому працівниками Буської районної бібліотеки краєзнавча робота скрупульозно ведеться впродовж багатьох років. Зібрано та впорядковано чимало матеріалів, історико – краєзнавчих досліджень про рідний край. Усі вони знайшли своє місце на експозиційних вітринах у читальному залі бібліотеки у вигляді книжково – ілюстраційної виставки «Мій край – моя історія жива», яка постійно поповнюється новими матеріалами.

Під час форуму учасники торкалися питань збереження та відновлення архітектурних та сакральних пам’яток, якими багата бузецька земля, написання книг з історії міст і сіл району, археологічних розкопок, які ведуться на теренах древнього Буська, збереження й відтворення традицій і звичаїв краю, музейної діяльності, вшанування видатних людей, яких зродила Бущина.

 У роботі форуму взяли участь Іван Сварник (український історик, директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки), Андрій Левик (журналіст, головний редактор науково – популярного журналу «Наша спадщина»), активісти ГО «Товариство «Бужани» (голова Зеновій Павлик), Петро Довгань (науковий співробітник Інституту археології ЛНУ ім.І.Франка), Людмила Ціхоцька (начальник відділу культури та туризму Буської РДА), Михайло Зозуля (краєзнавець, упорядник історико – краєзнавчих альманахів «Клекіт бузька»), Ярослав Стецишин (вчитель Красненської ЗОШ № 1), Людмила Гураш (станична станиці «Красне» НСОУ «Пласт»), Богдана Сорочинська та Михайло Шимків (методисти відділу освіти Буської РДА), Олег Ільків (перший заступник голови Буської РДА).

«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього» - ці слова Максима Рильського, сказані дуже давно, я актуальними завжди і особливо сьогодні, в час російської агресії та війни з окупантом. У першу чергу, як свідчить історія, ворог намагається знищити мову та культуру – найголовніші ознаки національної самоідентичності. А без свідомої нації немає держави. Такі тези були лейтмотивом у виступах учасників форуму. А Михайло Шимків зауважив : «Якщо в інших районах краєзнавча робота жевріє, то у нас – горить. Ми дуже тішимось з того, що є люди, які постійно підтримують цей вогонь. Значить, у нас є майбутнє».

Л.Вовк, 
зав. методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ