Ярослав Павлюк

З КОГОРТИ СЛАВЕТНИХ БУЩАН!   

Ярослав Олексійович Павлюк  народився 11 березня  1955року в м. Буськ.  Дитинство і юність письменника пройшли в нашому місті.

Його батько Олексій Іванович працював пивоваром на Буському  пивзаводі, а мама  Ірина Іванівна нянею в дитячому садку .

Ярослав з 1962 по 1972 навчався в Буській 2-й школі  у класі був лідером, любив математику, займався спортом (легка атлетика, волейбол), брав участь в шкільному аматорському театральному гуртку. Школу закінчив на відмінно і цьогож року поступив у Львівський  політехнічний інститут на факультет  автоматики.  Навчався заочно на факультеті журналістики у Львівському державному університеті, пізніше працював директором Львівського міжобласного відділення  Укрлітфонду СПУ України. Працював науковим співробітником у науково- дослідному інституті  та кореспондентом в районній газеті м.Городок. Професійно займався легкою атлетикою – спринтом. Майстер спорту на дистанціях 60-100 метрів. Працював тренером з легкої  атлетики.

 З під пера письменника вийшла низка новел,оповідань та повістей про сучасний спорт.

Його дебютна книга « Фільмар» зявилась у 1989 р.( слово фільмар означає кінорижесер).  Ця книга для нього школа, етап встановлення. 

Другою в1990 році вийшла збірка коротких повістей  «Ракурс».

У 2000 вийшла збірка  « Романи подружньої пари» у співавторстві з дружиною Ольгою Скоробогатько, до якої увійшли його роман  «Нічний імператор», повісті «Сад п яних вишень» та «Шевченкоманія». Роман «Нічний імператор» Я. Павлюк вважав найважливішим творчим доробком. Цей твір розкриває сторінки  української та російської історії 18 ст. У 2008 році за роман «Нічний імператор» удостоєний Всеукраїнської літературної премії імені Ірини Вільде.

У 1993 році вийшла книга-казка «Будиночок» у якому ніхто не спав».

2003 рік були надруковані три його казки в антології « Казки старого лева».

Я. Павлюк є автором документальних фільмів  «Бойківська церква», «Батурин», «Глухів». 

Останньою  прижитєвою книгою Я. Павлюка є збірка під назвою «Нічний імператор», яка вийшла в світ  2005 р.

Літературний есей-диптих «Подвійне задзеркалля» присвячений  Т. Шевченку та М. Гоголю.

В 2008 році  Я. Павлюк підготував до друку книгу  «Імперія на імя футбол», але вона так і не встигла вийти. Також  Я.Павлюк планував написати книгу про Буськ, бо любив своє рідне місто, але не судилось. Помер Ярослав Павлюк 2 грудня 2008.

З нагоди  60 річного ювілею видатного Бущанина  в Буській районній бібліотеці  організували літературний вечір  на якому були родичі письменника, читачі, бібліотекарі. Гостями  ювілейного вечора були соратник Я. Павлюка, літературознавець Василь Габор, однокласник та друг дитинства Ярослав Кордупель, колишній класний керівник Євдокія Ковальчук, член товариства «Бужани» Михайло Зозуля. Даниною шани видатному земляку стало покладання квітів до могили Ярослава Павлюка на буському цвинтарі, яке здійснили члени його родини, друзі  та бібліотекарі.

“Дідух – до хати, біда – з хати”

 

17 грудня у Буській міській бібліотеці ім. І.Котляревського відбувся майстер-клас з виготовлення традиційного різдвяного дідуха, який провела бібліотекар Леся Цюпка.

Учасники заходу дізналися про історичне значення дідуха, методику його виготовлення. Під супровід українських колядок присутні створювали справжнє диво.З великим захопленням складали та вʼязали у пучки колосся жита, пшениці, вівса, дикого маку, сухої лаванди для запаху й кольорових акцентів, сухих квітів та трав.

Різдвяний атрибут вдався усім.

Дякуємо всім, хто долучився: читачам Буської бібліотеки, Буський міський Народний дім. працівникам  Буської міської бібліотеки.

Особлива подяка чарівним дівчаткам - старшокласницям Буського ОЗЗСО І-ІІІ ст.

Дуже хотілося б, щоб ці чудові, багаті обряди повернулися в наше життя.

Давайте цінувати та примножувати українські традиції.

З нетерпінням чекаємо Різдва!

 

СВІТЛІЙ ПАМ'ЯТІ ЗІНОВІЯ ПАВЛИКА

 

Відійшов у засвіти Зіновій Павлик – один із засновників культурологічного товариства «Бужани» та його багаторічний голова, громадський активіст, учасник археологічних розкопок та дослідник минувшини бузецького краю, автор статей з історії Бущини та його видатних людей. Товариство «Бужани» - давні друзі та партнери нашої міської бібліотеки ім.І.Котляревського. Разом з ними проведено чимало цікавої просвітницької роботи - краєзнавчі розвідки, історичні години,  форуми краєзнавців – літописців Бущини, озвучені виставки, презентації книг та екскурсії.

Буська громада втратила неординарну особистість – людину та патріота, який упродовж свого життя прагнув віднайти, зберегти та передати нащадкам основи  нашої національної та історичної пам’яті, аби не зникнути з мапи світу як нація. Сумуємо та разом з родиною і друзями розділяємо біль втрати. Світла і вічна пам'ять Вам, Зіновію Юліановичу!

 

Працівники Буської міської бібліотеки  ім.І.Котляревського

та  бібліотеки для дітей міста Буська

ПРО СТРЕС ТА МЕТОДИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ

 

Сьогодні працівники бібліотек та Народних домів Буської міської територіальної громади взяли участь у тренінгу - практикумі «Перша психологічна допомога при гострих стресових станах», який провели спеціалісти Мальтійської служби допомоги у Золочеві Наталія Величкович та Галина Дьоміна. Так, пані Наталія та пані Галина розповіли працівникам культури, що у часі війни навчитися надавати першу психологічну допомогу (ППД) потребуючим повинен уміти кожен. Учасники тренінгу ознайомилися із поняттям «стрес», його походженням, видами, ознаками, а також способами подолання. Під час тренінгу відбувалася активна комунікація між тренерами та учасниками, співпраця у форматі «запитання – відповідь». 

Дякуємо професійним тренерам, а також директорці Буського центру молодіжних ініціатив Марії Шквір за сприяння у проведенні цікавого та корисного навчально – практичного заходу.

ТВОРЧА ЗУСТРІЧ ІЗ ГАЛИНОЮ КОЗАК

 

У другій половині жовтня на Львівщині  традиційно відзначають  Свято української книги, історія якого сягає ще довоєнних часів Другої світової війни. Традиція проведення Свята української книги була започаткована в довоєнній Галичині товариством «Просвіта», і відбувалось воно щорічно включно до 1940 року. В 1992 році Львівська обласна бібліотека для дітей разом із товариством «Просвіта» відновили це чудове свято.  В рамках святкування на запрошення бузецьких бібліотекарів та з ініціативи міського голови Ростислава Сліпця 18 жовтня до Буська завітала письменниця, історик, педагог, член Національної спілки письменників України Галина Козак. Спектр творчості пані Галини доволі широкий – повісті на соціальну та психологічну тематику, історичні повісті та романи, оповідання для дітей.

Першою локацією творчої зустрічі з письменницею стала Буська гімназія ім.Є.Петрушевича, де відбулася презентація дитячої пізнавально - розвиваючої книжечки оповідань «Прибульці з острова Джерсі». Читацька авдиторія, а це третьокласники та четвертокласники гімназії, була дуже активною. Діти уважно слухали, комунікували з пані Галиною, задавали цікаві запитання та отримували не менш цікаві відповіді на них від авторки книги. «Радію, що діти України ростуть вільними, мають власну думку, горді за свою батьківщину, знають, що таке волонтерство, пишаються нашими воїнами-героями», - написала у своєму відгуці про юних гімназистів Галина Козак.

Наступною локацією була Буська міська бібліотека ім.І.Котляревського. Тут письменниця зустрілася з бібліотекарями Буської міської територіальної громади, а також читачами книгозбірні. 

Презентуючи свою творчість, пані Галина дуже професійно вплітала у свою розповідь історичні факти, ділилася спогадами, в тому числі і родинними, які лягли в основу написання історичного роману «Дівчина на білому коні» та повісті «Вигнанці». Напевно, байдужих на цьому дійстві не було, адже емоційний градус просто зашкалював! Щиро вдячні пані Галині за її правдиве та щире слово! Такі книги дуже потрібні у цей непростий для України час.

Нам - "80" Ювілей бібліотеки

БІБЛІОТЕКА – ПРОСТІР ДЛЯ ЄДНАННЯ

30 вересня бібліотеки Бущини відзначили своє професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек. З цієї нагоди у методичному залі Буського міського Народного дому бібліотечна спільнота, читачі, представники влади та громадськості зібралися на бібліотечний форум, який мав дуже символічну назву «Бібліотека – простір для єднання». У своїй більшості сучасні бібліотеки – це не просто книгозбірні, а комфортні місця, де можна поспілкуватися з однодумцями, обмінятися інформацією, провести час із користю та збагатитися позитивними емоціями, набути нових навичок, отримати нові знання. І дуже хочеться, аби бібліотеки нашої громади стали такими сучасними просторами для спілкування. Але й розуміємо, що такі зміни не відбудуться за один день, потрібно здійснити якісні реформи, врахувати всі за і проти, і перш за все, дослухатися до думки громади щодо того, яка саме бібліотека їй потрібна.

Цьогоріч святкування є особливим, адже Буській міській бібліотеці імені І.Котляревського виповнилося  "80" ювілейних років. У 1944 році бібліотека відновила свою роботу після закриття у 1939 році. Сьогодні наша бібліотека – це уже поважна пані у віці з такою ж багатою історією, у якій було все – часи піднесення та застою, централізації, економічної кризи та закриття сільських філій, оптимізації мережі, впровадження у роботу нових інформаційних технологій із використанням Інтернету, децентралізації та ще багато інших перипетій. Нелегкі часи переживають наші книгозбірні і сьогодні, в часі війни. Але саме тепер наша робота з медіаграмотності важлива, щоб люди навчилися краще розпізнавати фейки, не велися на маніпуляції та не поширювали російські наративи. Освіта та культура, українська самоідентифікація – це те, чого страшенно боїться росія.

Професійне свято – це ще один привід нагадати нашій громадськості, суспільству та владі про те, що є такі люди – бібліотекарі, і роль їх у формуванні нашої української ідентичності є вагомою.

Від імені Буського міського голови привітала працівників бібліотек з професійним святом та ювілеєм і вручила їм подяки секретар Буської міської ради Людмила Рудіон, яка свого часу працювала у Буській книгозбірні. Щирі слова подяки за самовіддану працю з нагоди професійного свята бібліотекарі отримали від начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Буської міської ради Марії Ричель.

 

Також на свято завітали і наші партнери та добрі друзі Буської міської бібліотеки – поетка, член Національної спілки письменників України Валентина Лотоцька, краєзнавиця Людмила Ціхоцька, краєзнавець та голова товариства «Бужани» Михайло Зозуля.

                

Приємно, що ювілей бібліотеки разом з нами святкували ветерани бібліотечної справи – Оксана Стецик, яка впродовж сорока років очолювала бібліотеки Бущини, а також Марія Головата, Ганна Мушак, Марія Вишневська (Репецька) та Катерина Панчишин (Татарин).

Незабутні враження бібліотекарям та гостям свята подарували надбужанські соловейки Вікторія Варварич та Магдалина Король, у виконанні яких прозвучали пісні «Україна – це ти» та «Україна моя».

Цінними для Буської міської бібліотеки є книги, подаровані нашими друзями і партнерами – Людмилою Рудіон, Людмилою Ціхоцькою, Валентиною Лотоцькою та Михайлом Зозулею.

Дякуємо Буському міському голові Ростиславу Сліпцю за підтримку і допомогу в організації святкового бібліофоруму з нагоди 80-річчя Буської книгозбірні.

Відео з урочистості

"Вона зробила зримим слово"

 Видатній художниці Софії Караффі-Корбут – 100 років

 

В п’ятницю, 23 серпня, виповнюється 100 років від дня народження нашої видатної землячки родом з Куткора Софії Караффи-Корбут, яскравої представниці шістдесятників, видатної художниці, чиї роботи стали шедеврами українського графічного мистецтва. У другій половині минулого століття, попри утиски і заборони на все українське, мисткиня наполегливо працювала над ілюстраціями до книг видатних українських письменників, аби нові покоління українців не втрачали своєї ідентичности.

Недарма найзнаковішими роботами Софії Караффи-Корбут є лінографії  до «Кобзаря» Тараса Шевченка, який вийшов у світ в 1967 році й  здобув перемогу на міжнародній виставці у Канаді, поеми Івана Франка «Іван Вишенський», над якими художниця працювала впродовж 15 років, та драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки, над ілюстраціями до якої художниця працювала в останні роки життя (1991 – 1994 рр.).

Загалом Софія Караффа-Корбут проілюструвала понад 60 творів українських письменників, які вийшли у світ шестимільйонним тиражем.

 «Головне у житті є тільки віра, праця, честь та добра пам’ять по тобі» - слова Софії Караффи-Корбут, що стали її життєвим кредом. Її невтомна праця вселяє віру в перемогу добра над злом та незнищенність нашого народу.

Софія Караффа-Корбут відійшла у засвіти 29 листопада 1996 року. Місцем її вічного спочинку є рідне село Куткір.

(Відкриття пам'ятника  на могилі художниці 2000 рік)

На сьогодні є чимало спогадів сучасників про цю непересічну особистість, а також праць про життя та творчість художниці. Одним з перших дослідників творчості Софії Караффи-Корбут є Роман Горак, який у другій половині 90-х років написав чимало газетних та журнальних статей про мисткиню, що за обсягом і змістом заслуговують на окрему книгу.

У 2004 році з нагоди 80-ліття з дня народження художниці були надруковані книги «Незабутня Софія Караффа-Корбут» Орисі Матешук та «Графиня з Куткора» Оксани Думанської.

Фундаментальним дослідженням життєвого і творчого шляху Софії Караффи-Корбут  є двотомна праця близького товариша художниці Богдана Гориня під назвою «Любов і творчість Софії Караффи-Корбут», яка побачила світ у 2013 році. А у 2014 році автор видав ще одну унікальну книгу «Графічна Шевченкіана Софії Караффи-Корбут».

Озвучена книжкова виставка до 100 - річчя від дня народження Софії Караффи - Корбут.

Ці книги та інші цікаві матеріали про нашу талановиту художницю-графікесу, разом з колекцією її графічних робіт,  пекспонуються на виставці в Буській міській бібліотеці.