понеділок, 29 червня 2015 р.

ДЕНЬ МОЛОДІ




В Україні День молоді встановлений Указом Президента України № 323/94 від 22 червня 1994 року, відзначається він щорічно в останню неділю червня і також носить назву «День молоді».
Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики.  Юність і молодість - це не тільки прекрасні періоди в житті кожної людини, але ще й особливий стан душі.

У неділю, 28 червня, з нагоди відзначення Дня молоді в Буську відбулися мистецькі та спортивні заходи. Цього дня саме молоді люди були активними відвідувачами нашої бібліотеки. На пропозицію знайти на полиці свою улюблену книгу і сфотографуватися  з нею  відгукнулося чимало молоді. Ці моменти відобразилися на чудових світлинах:  


                                                                                                                                          
















                                                      Леся Цюпка ,бібліотекар Буської ЦРБ                  

четвер, 25 червня 2015 р.

ГІЦ як майданчик для конструктивного діалогу влади,громади, ГО та бібліотек

24 червня у Львівській ОУНБ відбувся ярмарок – конференція «ГІЦ як майданчик для конструктивного діалогу громади, ГО та бібліотек». Це підсумок трирічної співпраці ГО «Європейський діалог» з бібліотеками. Цей проект реалізовувався з початку року за фінансування Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). Сьогодні ГО «Європейський діалог» активно працює з районами Львівщини над формуванням економічно спроможних об’єднаних громад. У ярмарку взяли участь представники влади обласного рівня, місцевих рад, бібліотечні фахівці Львівщини, громадські активісти. Між учасниками жваво розгорнулися дебати на тему «Децентралізація в Україні – виклики для закладів культури».
Завідувачка науково – методичного відділу ЛОУНБ Олена Шматько представила мультимедійну презентацію "Громадські інформаційні центри Львівщини – в режимі 7/24". 
  



Роботу своїх книгозбірень як сучасних  інформаційних та культурно – дозвіллєвих закладів  на конференції цікаво представили бібліотекарі зі Львова, Стрия, Сокаля, Золочева, Бродів, Яворова, Кам’янки – Бузької. Від Буської ЦБС у ярмарку взяли участь працівники районної бібліотеки ім.І.Котляревського Леся Вовк та Леся Цюпка.


вівторок, 23 червня 2015 р.

ВІДЗНАЧАЄМО РІК АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО



150-річчя з дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького вперше відзначатиметься на державному рівні. Це свідчить про те, що Україна потрохи позбувається радянських штампів про митрополита Шептицького, пов’язаних з незнанням його спадщини. Андрей Шептицький у різний час опікувався не лише Галичиною, але й усією Україною.Серед заходів планується видання документальної спадщини митрополита Андрея Шептицького та її популяризацію; проведення наукових конференцій, круглих столів, присвячених життю та діяльності митрополита Андрея Шептицького; збереження та реставрації об’єктів, пов’язаних з діяльністю митрополита.
Бібліотеки Буської ЦБС розпочали підготовку до 150 - річного ювілею митрополита Андрея організацією книжкових експозицій та пошуком цікавих матеріалів про його діяльність, зокрема, на теренах нашого району. Пропонуємо вам познайомитись із досвідом роботи деяких із них.
В Олеській селищній книгозбірні розгорнуто виставку - персоналію "Андрей Шептицький - духовний будівничий української нації".



Як розповідає завідувачка бібліотеки - філії смт.Олесько Марія Карпій, в Олеській церкві Успення Пресвятої Богородиці знаходиться ікона Матері Божої, коронована Андреєм Шептицьким. До неї  побожні парафіяни приходять за зціленням. Обряд коронації описано в книзі о.Володимира Кепича "Олеська парохія"


КОРОНАЦІЯ ОЛЕСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ

Жителі  Олеська здавна виявляли велику побожність до Пречистої Діви Марії. Старі люди оповідають, Що Пречиста Діва Марія охоронила їх перед одним нападом татарським, і відтоді вони в своїх молитвах завжди зверталися до цієї заступниці про поміч. Коли ж церква в Олеську після багатьох відпустів і привілеїв стала місцем ласки Божої, то зросло і почитання Божої матері, образ котрої отримав благословення Найсвятішого Отця Папи Римського.
Чудодійний образ Матері Божої приніс зцілення багатьом людям. Оповідають, що одна жінка Т.С. мала єдину хвору дитину, а лікарі уже відмовились її лікувати. Тоді ця жінка почала молитися до Матері Божої і, на свою превелику радість, отримала від неї чудесного порятунку для дитини. Є багато інших подібних випадків, що сталися з людьми, які мешкають по цій околиці.
Тому, коли місцевий душпастир  оголосив про увінчання образа Матері Божої короною, побожні олещани радо поспішили зі своїми пожертвами. Щоби виготовити цю корону, дівчата і жінки скидали з шиї дукачі і коралі. А мужчини і юнаки складали пожертви. Скиптр і золоту корону було виготовлено в Римі, а св. Отець Папа Лев ХІІІ їх поблагословив. Урочиста коронація відбулася 8(21) вересня 1901 року в день Різдва Пресвятої Богородиці. Була чудова погода. Самій урочистості передувала духовна місія, на яку в супроводі Високопреподобного  о.прелата Олександра Бачинського, канцлера Митрополичої Капітули, прибув Високопреосвященний Митрополит Кир Андрей Шептицький. Після привітання Високопреосвященний Владика передав місцевому парохові привезену з собою золоту корону і скиптр з документом на пергаменті. Уже в п’ятницю, в надвечіря Різдва Пресвятої Богородиці, в церкву  і на площу зійшлося багато побожних прочан. Митрополит Андрей прочитав довгу і зворушливу проповідь, а потім в церкві були виставлені Найсвятіші Тайни для цілодобового прочитання. Прекрасною, справді святою була ця ніч. Священики оповідали, а пісні богомольців і гарячий молитовний шепіт не вмовкали цілу ніч. У суботу зранку, після закінчення Утрені Митрополит Андрей, оточений великою кількістю священослужителів, здійснив урочистий обряд коронації ікони Божої Матері. Він промовив: «Якоже нами вінчаєшся на землі, оце сподоби нас вінчаними биті сином Твоїм Господем нашим Ісусом Христом на небесах». З цими словами Митрополит возложив корону над головою Матері Божої на образі, а скиптр (берло) поклав до її рук. Після цього за участю місцевого хору  почалась Архиєрейська Свята Літургія. Уній Митрополиту Андрею співслужили  о.О. Бачинський, о.С.Пітушевський, о.Мизь, о.Я.Тутковський та диякони. Величним виявився прецесійний похід довкола міста. За процесією йшло біля сорока священиків, які несли укоронований образ, за ним йшли тисячі людей. Похід тривав майже годину. Після повернення до народу звернувся Владика Андрей із проповідальниці, встановленої посеред площі. В своїй промові він поручив Матір Божу, нашу заступницю, почитати в цілому житті, ревно ій молитися, любити її і під її опіку і покров віддати увесь народ український з усіма його родинами і здобутками. Увінчану ікону було внесено до Храму та встановлено над великим престолом.

за книгою о.Володимира  Кепича «Олеська парохія»



Пропонуємо вашій увазі вірші, присвячені Андрею Шептицькому. Вони належать перу мешканця Буська, давнього прихильника районної бібліотеки  Романа Бучка.

                     АНДРЕЮ ШЕПТИЦЬКОМУ 
               (З нагоди 150-річчя від дня народження)
Для України постать він велична,
За це ми щиро вдячні Богу!
Він закликав до миру і єднання,
І ворогуючих просив до діалогу.
Життя проходило нелегкими роками:
Війни, Сибірська каторга, вмирання.
Та був завжди твердої віри він
І кликав ворогів до покаяння.
І незабутнє Боже бачення,
Диктовані слова йому із неба
Нас кличуть всіх до миру і любові,
У цьому наша сутність і потреба!

ПОЦІЛУНОК АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО
  У Курилівці, в церкві Миколая,
      Дівчинка Владиці квіти дарувала,
            Дарувала квіти, вголос промовляла,
            Многа літ Владиці добрих побажала.
             Він підняв на руки дівчинку в віночку,
        Міцно цілував її у рожеву щічку,  
   Все життя, де тільки не бувала,
           Поцілунок цей Владики памятала.
        Він оберігав в житті від злого,
       Закликав до кращого, святого,
           А, вмираючи, просила передати,
         Щоби це на похороні пригадати.
         І згадав наш пастир на прощанні:
             Поцілунок був їй в памяті, в пошані.

                                 Роман Бучко, член товариства «Бужани»