ЙОГО ДУША - СОБОР НАДІЙ ВИСОКИХ

" Життя тримається на  людяності, на  гідності, на  любові "

Олесь Гончар

3 квітня виповнилося 100 років з дня народження видатного українського письменника Олеся Терентійовича Гончара, неповторного  класика письменницької публіцистики 2-ї половини ХХ ст. 

Він є автором романів «Таврія», «Перекоп», «Тронка», «Прапороносці», «Людина і зброя», «Твоя зоря», численних повістей, оповідань та нарисів. У 1968 році у журналі «Вітчизна» вперше виходить роман  Гончара «Собор». Протягом майже 20 років роман замовчувався прорадянською літературною критикою, що трактувала «Собор» як творчу невдачу, порівнюючи його із іншими творами письменника. Проте багато читачів навіть у часі замовчування та різкої критики у листах до Олеся Гончара висловлювали свої захоплення романом та подяки автору. «Собор» можна вважати романом-попередженням перед загрозливим наростанням ряду тенденцій моральної деградації суспільства у середині шістдесятих років.

Олесь Гончар - відомий громадський діяч, обіймав відповідальні посади, мав нагороди: член ЦК Компартії України, кандидат у члени ЦК КПРС (з1976 р.), депутат Верховної Ради СРСР 6-11 скликань, депутат Верховної Ради УРСР, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, голова Українського республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру, лауреат Ленінської премії, Національної премії ім. Т.Г. Шевченка та багатьох державних премій, нагороджений орденами Слави ІІІ ст., Вітчизняної війни І ст., Леніна, Жовтневої Революції, Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора, Дружби народів тощо. З 1959 до 1971 рр. він очолював Спілку письменників, робив все для збереження і захисту української мови від зруйнування і знищення. Імена багатьох письменників, завдячуючи йому, було реабілітовано.

Незалежна Україна склала свій борг перед великим громадянином і патріотом рідної держави, присвоївши Олесю Терентійовичу в 2005 р. Указом Президента України звання Героя України (посмертно).

У художніх творах митця бринять всі найкращі, наймиліші барви і тони рідної України. Кажучи про національний сенс Гончаревої діяльності, найперше слід акцентувати на такому: починаючи від шістдесятих років, письменник став однією з опор українського національного відродження. З його стійкості черпають стійкість інші, з його віри зміцнюють віру власну. Досить сказати, що Гончаревим вступним словом починалися всі найзнаменніші національно-відроджувальні акції, що відбулися в останні роки на Україні: Установча конференція Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка, з'їзд Народного Руху України, перше за багато літ свято Соборності України у січні 1990 року, Перший конгрес міжнародної асоціації україністів тощо. Усе те — потужні імпульси, що додають снаги кожному українцеві-патріотові, адже йдуть вони від високоавторитетної людини, котра поставила своє слово на сторожі нації.

Сьогодні  працівники районної бібліотеки та відділу культури Буської РДА відзначили 100– літній ювілей Олеся Гончара засіданням літературної світлиці «Його душа – собор надій високих», під час якої учасники дійства переглянули фільм про О.Гончара з циклу «Поборники незалежності»  та поринули у багатогранний творчий світ митця. 

ВИМРІЙ СОБІ УКРАЇНУ!

З такими словами звертається до людей молодого покоління  активний громадсько – політичний діяч, письменник та публіцист, директор престижного київського видавництва "Український пріоритет" Володимир Шовкошитний, навчаючи розуміння того, що в людини має бути вірність мрії та твердий шлях до її здійснення. "В Україні народилося нове покоління людей, яке не знає рабства, на них уся надія, - каже він. - Тому робімо Україну в собі і для себе, бо за нас це ніхто не зробить!" Назва видавничого підприємства, яке очолює пан Шовкошитний, - не просто слова, а  основне гасло діяльності, в його арсеналі книжкова продукція, покликана відтворити справжнє обличчя української історії.  Володимир Шовкошитний – в минулому технік – геофізик, інженер – теплоенергетик, доктор філософії в галузі політології, активний розбудовник Української держави, народний депутат України 1 –го скликання, співавтор всіх основних державотворчих актів України, серед них —Декларація про Суверенітет України, Акт проголошення незалежності України та Конституція України, президент Міжнародної організації "Союз Чорнобиль" (1990 - 2003), один із засновників Української екологічної асоціації "Зелений світ", активний  учасник всіх Майданів.

Володимир Шовкошитний уже багато років не зраджує собі, невтомно несучи українське слово поміж людей. Географія його подорожей Україною дуже широка - від великих міст до провінційних містечок та сіл. Сьогодні Володимир Шовкошитний зустрівся із бібліотекарями та читачами Бущини та представив їм нові книги, які вийшли у видавництві «Український пріоритет».

До речі, це вже друга зустріч з бущанами, перша відбулася в грудні минулого року. Про що розповідав письменник та видавець цього разу? Про свої життєві стежки, активну політичну та письменницьку діяльність,  про перепоховання Василя Стуса із Пермських таборів в Україну у 1989 році, одним з ініціаторів якого він був, про трагічні події Майдану…З особливою любов’ю ділився думками про книги, які видав та збирається видавати, та їхніх авторів.

Голова Буської районної ради Богдан Глова та заступник голови Буської РДА Тетяна Сай, які взяли участь у презентації, від усіх присутніх подякували письменнику та видавцю Володимиру Шовкошитному за його щиру проукраїнську позицію та невтомну просвітницьку діяльність. Богдан Глова зауважив, що такі книги повинні бути в кожній сільській бібліотеці, бо вони виховують справжнього українця.

Л.Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ ім.І Котляревського

ВАЛЕНТИНА ЛОТОЦЬКА - ПАЛАЮЧА ЗІРКА НА НЕБОСХИЛІ НАШОГО КРАЮ

23 березня в Олеській ЗОШ І - ІІІ ст. відбулася година поезії  «Валентина Лотоцька- палаюча зірка на небосхилі нашого краю». Масовий захід було присвячено Всесвітньому дню поезії, котрий відзначаємо 21 березня,  та підготовлено спільними зусиллями працівників Олеської селищної бібліотеки (Марія Карпій), Олеської школи (Любов Максименко)  та Народного дому  села Циків (Ірина Нестер).  А темою для розмови була творчість відомої на Бущині поетки, вчительки Красненської ЗОШ № 1 Валентини Лотоцької, яка написала і видала три збірки поезій – «Щастя із присмаком неба», «Шури - бури – чари» (вірші для дітей) та «Пелюсткові зливи».

Її поетичне слово легке, правдиве, мальовниче. ЇЇ вірші добре запам’ятовуються, вражають поетичною ліричністю та залишають в серці глибокий слід. То ж дев’ятикласники залюбки читали поетичні рядки талановитого митця. Зокрема, було прочитано:

«Прийдіть до Бога »(О. Веселовська) «Цвіла акація» (Л.Максименко) «Вивчайте українську» (Х.Войтович) «Скоро весна» (Ю. П' ятночка) «Пролісок» (Л.Загоруйко) «Відчуйте запах Кобзаря» (Л.Костишин) «Тобі , моя мамо»  (М.Гриневич) «Українці, до битви! (М.Бідюк)

Валентина Лотоцька у своїх віршах бажає всім миру, любові, добра, злагоди! То ж хай так і буде!

Хай душі веснами цвітуть,
В добрі й любові Всім живеться.

Хай мріється, хай пісня ллється,
Хай діти в радості ростуть.

Марія Карпій, бібліотекар Олеської селищної бібліотеки

Зроблено в Україні. Українці, які врятували першу експедицію на Еверест

22 БЕРЕЗНЯ - 65 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА ТУРКЕВИЧА

ЙОМУ ПІДКОРЯЛИСЬ НАЙВИЩІ ВЕРШИНИ

22 березня виповнилося би 65 років  Михайлу Туркевичу – уродженцю с.Утішків, відомому українському альпіністу та Почесному громадянину Буського району. За своє життя  Михайло Михайлович  здобув  багато титулів - заслужений  майстер спорту СРСР з альпінізму (1982), майстер спорту міжнародного класу (1982), багаторазовий призер чемпіонатів і першостей СРСР з альпінізму й скелелазіння, багаторазовий організатор експедицій у Гімалаї

 Альпініст зробив близько 30 сходжень по маршрутах вищої категорії складності. Він є автором програми підготовки рятувальників, якою продовжують користуватися й досі, а також книг про альпінізм «Поклик далеких вершин» (Донецьк, «Донбас», 1984), «Сходження» (Донецьк, «Донбас», 1987), «Рятувальні роботи» (Видавництво МНС Росії).

4 травня 1982 року Михайло Туркевич  був учасником  першої  радянської гімалайської експедиції. У зв'язці із Сергієм Бершовим, вперше в історії підкорення Евересту, піднявся на вершину вночі.

Сьогодні працівники відділу культури та туризму Буської РДА та центральної районної бібліотеки ім.І.Котляревського в знак пам’яті про видатного земляка переглянули науково – популярний фільм з архіву кіностудії «Леннаучфильм» про радянських альпіністів, які першими зійшли на Еверест по дуже складному, ще не освоєному маршруту.

У читальному залі районної бібліотеки до уродин відомого земляка Михайла Туркевича експонується книжково – ілюстративна виставка.

ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

ВИШИВАЮ ВІРШІ

 21 березня по всьому світу відзначають День поезії.  Цей день започаткований у 1999 році  на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі.

В Україні Всесвітній день поезії  відзначають з 2004 року. 

У цей день  проходять конкурси та фестивалі, зустрічі авторів і шанувальників, на яких початківці і досвідчені поети презентують свої збірники.

Всесвітній день поезії — це  нагадування всім сучасникам про великих поетів, які своїм твердим словом впливали на долі цілих держав і завжди були в пошані.

Заходи в День поезії — це шанс молодих сучасних авторів  заявити про себе, отримати першого шанувальника і познайомити  зі своєю творчістю.

Саме така зустріч пройшла сьогодні в приміщенні Буської центральної районної бібліотеки. Бібліотекарі, працівники культури, читачі бібліотеки мали можливість познайомитись з авторкою Галиною Міколяш, родом із Золочівщини.  Галина Міколяш – вчитель англійської мови Глинянської школи, заслужений артист естрадного мистецтва України.

У 2017 році вийшла друком її  збірка поезій «Одна доля». Збірка поезій із шести розділів: Життя, Бог, Любов, Україна, Мама, Природа. В поетичних рядках пані Галини безмежний океан голосів, звуків, кольорів, фантазій, безмежної любові до України і рідної мови. Секрет своєї творчої майстерності авторка розкрила словами:

Тихо вірші пишу, як сорочку комусь вишиваю,

Кожну нитку кладу, кожне слово до слова складаю…

Галина Міколяш  задушевно прочитала низку своїх віршів. Чимало віршів покладено авторкою на музику і стали популярними піснями. Присутні мали можливість почути деякі з них у виконанні авторки.

Начальник відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька та всі присутні щиро дякували пані Галині за поетичне свято, зичили  творчої наснаги та нових книг.

Присутні мали можливість придбати книгу та отримати автограф від авторки.

Найперше лелеки прилітають до Буська…

В Україну щороку повертається 25 тисяч лелек. Як тільки  не називають пернатого друга у різних районах України - лелека, бузьон, чорногуз, бусол, гайстер, веселик, боцян

Наші предки надавали великого значення  появі перших перелітних птахів. Вони не просто несли на крилах весну, а прилітали з вирію — від богів, тому й самі мали чарівні властивості.

Наш край здавна називався лелечим. Повертаються бузьки і до нашого лелечого краю. Лелека є своєрідним живим символом, оберегом України. Він символізується з сім'єю, благополуччям, продовженням роду.

Сьогодні в Буському Народному домі говорили про лелек. Бібліотекарі, працівники культури, освітяни, учні Буської ЗОШ №1 взяли участь у заході «Прилетів лелека - весну приніс здалека».

Бібліотекарі розповіли присутнім цікаві легенди про бузька, прикмети, пов’язані з бузьком. Людмила Рудіон, секретар Буської міської ради,  розповіла про співпрацю міст-лелек в міжнародній організації ЕSСО, в яку входить місто Буськ. Вчитель Яблунівської школи Оксана Курчаба продемонструвала цікаву презентацію про  розташування та повадки лелек в нашій місцевості, які вона разом зі своїми учнями досліджувала протягом декількох років.

Людмила Ціхоцька розповіла  бувальщину про бузька, який потоваришував з людьми. Заступник голови Буської РДА Тетяна Сай привітала всіх з весною і попросила всіх присутніх подбати про наших пернатих друзів. Звучали вірші та пісні про лелек.

Хай лелеки принесуть нам тепло, благополуччя, любов. А Україні – мир і спокій.

                                                                                            Л. Цюпка , бібліотекар Буської ЦРБ