суботу, 29 вересня 2018 р.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК - СВЯТО УСІХ, ХТО ЛЮБИТЬ І ШАНУЄ КНИГУ


Дорогі друзі, читачі і партнери бібліотек! Шановні колеги – бібліотекарі! Прийміть найщиріші вітання зі святом – Всеукраїнським днем бібліотек!


Щорічно 30 вересня ми відзначаємо цей день з бажанням найширше відкрити двері наших бібліотек для усієї громади, хочемо показати найбільші бібліотечні цінності і скарби, сподіваємося почути схвальні відгуки про нашу роботу, побачити захоплені очі від нової інформації, нових послуг і сервісів, нових читальних залів та усіх принад, що їх готує та спроможна надати бібліотека. Адже ми справедливо вважаємо, що бібліотека потрібна кожному – і тому, хто потребує тиші біля книжкової полиці, і тому, хто хоче миттєво знайти відповідь на болюче питання, і тому, хто бажає розібратися у науковій дилемі, політичній колізії чи віднайти соціальну справедливість.

Бібліотеки справді такі! Єдині, де безкоштовно, без огляду на вік, уподобання чи віру кожен отримає відповіді на свої питання. Тут справдяться очікування, тут можна зустрітися з друзями, провести час у колі однодумців, подискутувати, навчатися мов чи малюванню, навіть спробувати писати книжки. Девіз УБА цього року «Бібліотек@: все тут, всі тут!» реально віддзеркалює можливості бібліотечного життя, де минуле говорить з майбутнім, де кристалізуються ідеї, народжуються нові теорії, формується громадська думка та є можливість дізнатися правду про все на світі! Головне – вміти це робити, а ні – то бібліотекарі допоможуть!

Бібліотечне життя нашої країни різнобарвне та різноформатне. Картину його кольорів, сюжетів, персоналій та змістовних акцентів утворюють великі національні бібліотеки, бібліотеки невеличких міст, містечок, сіл, об’єднаних територіальних громад. Публічні та наукові, спеціальні та спеціалізовані, бібліотеки для дітей, молоді, сліпих, бібліотеки шкільні та університетські, бібліотеки військових частин, лікарень, конструкторських бюро, агрофірм… Кожна з них – своя, неповторна, прекрасна! Ми вітаємо зі святом усіх, хто має і любить свою бібліотеку, хто приходить до неї працювати, навчатися чи відпочивати, хто розуміє, що без знань, інформації, книги та бібліотеки країна не має майбутнього.
Хочемо також звернутися зі словами пошани до бібліотекарів. Дорогі колеги! Ваша невтомна праця, енергія, креативна зацікавленість справді не мають меж. Постійні прагнення до новацій, досконалості, здійсненні та частіше нездійсненні бажання мати нові книжки у своїх фондах, нові технології для своїх користувачів, постійний пошук можливостей для створення нових модерних приміщень для своєї Бібліотеки не розхолоджують вас, не змушують опускати руки та впадати у зневіру.
Маємо багато прикладів, що свідчать про невпинний рух вперед, щоденну віддану працю та високу професійність. Саме це і є цінностями нашої професії, до якої маємо залучати молодь. Маємо спільно з шкільними бібліотеками у новій українській школі формувати майбутнього бібліотекаря. Спроможні у діток, що приходять до бібліотек вже зараз, сіяти любов до бібліотечної професії, знаходити сподвижників серед старшокласників, що будуть готові обирати пріоритетом вступ до закладів вищої освіти, де готують майбутніх бібліотекарів. Сподіваємося, що розумна влада, яка дбає про майбутнє, буде спроможна прийняти такі рішення, що підвищать імідж бібліотекаря та рейтинг професії.
Зі святом! Натхнення, успіху і перемоги!

Ірина Шевченко, 
Президент Української бібліотечної асоціації

четвер, 27 вересня 2018 р.

З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ, ШАНОВНІ БІБЛІОТЕКАРІ!


30 вересня бібліотекарі України відзначають своє професійне свято. Отож сьогодні з цієї нагоди у методичному залі РНД відбулася святкова нарада бібліотечних працівників району. Учасників дійства привітала заступник директора по роботі з дітьми Буської РЦБС Галина Гораль, а завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ ім.І. Котляревського Леся Вовк продемонструвала цікаві напрями роботи бібліотек Бущини впродовж останніх років у вигляді мультимедійної презентації «Бібліотечне обличчя Бущини».











З уст голови Буської районної ради Богдана Глови, заступника голови Буської РДА Тетяни Сай та начальника відділу культури та туризму Буської РДА Людмили Ціхоцької звучали слова привітання, подяки та підтримки бібліотекарям за їхню невтомну працю заради збереження українства й формування національної самосвідомості. Найдостойніші з бібліотекарів отримали від представників влади подяки та подарунки. Емоційно й щиро вітали бібліотекарів із професійним святом і найменші читачі – діточки. 
 

А завершився святковий день дуже цікавою подією - відвідинами неймовірної  краєзнавчої бібліотеки книголюба й букініста Анатолія Недільського, яка розташована в селі Скнилів Золочівського району.

пʼятницю, 21 вересня 2018 р.

БІБЛІОТЕК@ - ТВОРИМО СВОБОДУ!

Під таким девізом з 19 по 22 вересня цього року проходить організований Українською бібліотечною асоціацією IХ Львівський бібліотечний форум, який  відбувається під час 25 – го Форуму видавців у Львові.






 Бібліотечний форум – це місце зустрічі керівників та провідних фахівців бібліотек, науковців, викладачів закладів вищої освіти, видавців, авторів, читачів, провайдерів інформаційних послуг, членів та партнерів Української бібліотечної асоціації. Програма форуму насичена та цікава - міжнародна науково-практична конференція з актуальних проблем розвитку бібліотечної справи; секція «Академічна свобода та академічна доброчесність»; секція «Свобода обирати: медійна грамотність»; секція «Адвокація: бібліотека і місцеве самоврядування»; секція «Освіта»; секція працівників дитячих бібліотек; секція працівників шкільних бібліотек; молодіжна секція; професійні екскурсії, вуличні акції та змістовне дозвілля. Отож зустрітися з колегами з різних регіонів України, поділитися досвідом та подискутувати було де! Бібліотечний форум відвідали і працівники Буської ЦРБ. Зокрема, я взяла участь у засіданні секції «Адвокація: бібліотека і місцеве самоврядування». Її модератори – кандидат  наук із соціальних комунікацій, вчений секретар Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Світлана Барабаш, завідувачка  науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого  Тетяна Богуш та завідувачка науково-методичного відділу Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки, координатор РТЦ  Олена Шматько.




А передував роботі секції барвистий «Ярмарок ідей «Бібліотека – територія МИ, а не територія Я», на якому бібліотеки Львівщини презентували свій професійний досвід та креативні ідеї, втілені у найрізноманітніших творчих роботах.








Л.Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ

вівторок, 18 вересня 2018 р.

НАЙВИЩЕ ЗВАННЯ - ЦЕ БУТИ ЛЮДИНОЮ

25 вересня виповниться 70 років
Народному артисту України, кіноактору,
 сценаристу  та режисеру Івану Гаврилюку.
 Цьогоріч на XXVII сесії Буської районної ради
 уродженцю Бущини присвоєно звання
«Почесний громадянин Буського району».
Іван Гаврилюк народився у 1948 році в селі Йосипівка.  Любов до мистецтва передалася Іванові на генетичному рівні – його батько прекрасно малював, розписував церкви. Й досі в Йосипівці стоїть гарна церква, яку ще юнаком розписував батько Івана Гаврилюка Ярослав. Мама Лідія усе життя була при батькові, вона ніде не працювала, по суті, присвятила чоловікові усе своє життя. «Біографія мого тата – багатий матеріал для зйомок книги чи написання книги, - розповідає Іван Гаврилюк у своїй книзі «Я в обіймах фотографій…» (Львів, 2008). – Він служив у польській армії, забрали у 1937 – му, через два роки потрапив у німецький полон. Від німців визволили американці, у яких дослужився до чину сержанта. Від американців знову потрапив до німців у полон. Був у Дахау, звідки його визволили радянські війська. Тато розмовляв німецькою, англійською, польською. А російською не вмів говорити. Дивна річ». У 1954 році сім’я вимушено переїжджає до Львова. Улюбленим заняттям школяра Івана Гаврилюка було переписування книг. Він навчався у літературному класі за вільною програмою. «Щовечора сідав за стіл, зручно розкладав письмове приладдя і переписував Василя Стефаника, Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича, Фенімора Купера, Жуля Верна», - згадує. Маючи літературний хист, ще у школі Іван грав у різних виставах, читав зі сцени різні вірші і сам брався за перо та писав вірші. З віком поетичне обдарування митця тільки розвивалося, у віршах він виливав свою душу. Познайомився з багатьма письменниками та громадськими діячами Львова. «Тоді ж я днював і ночував у Львівському театрі імені М.Заньковецької, де збиралася львівська еліта, – розповідає артист про себе. – Вони тусувалися в театральному кафе, яке мало назву «Комарик». Ось у ньому на горнятко кави сходився цвіт нації. Театром захворів з першого разу, коли відчув своєрідний театральний запах. А в мистецькому храмі заньківчан він неповторний. Та дивовижна театральна атмосфера й ті унікальні люди, віддані мистецтву, викарбували мою долю – актора».
В кіно Гаврилюк почав зніматись ще під час навчання в театральному інституті ім. Карпенка Карого - з 1967 року. Дебютував в ролі Іванка в драмі Бориса Івченка «Анничка». Першою великою роботою стала головна роль в історичній драмі «Хліб і сіль» після закінчення інституту.
З 1973 року Іван Гаврилюк - актор кіностудії ім. О.Довженка. Визначні роботи 70-х років - Богдан в релігійній драмі «Покутування чужих гріхів», Саша Івакін у фільмі «Ті, що йдуть за горизонт», Макар Істомін в драмі «Це сильніше за мене». Пік популярності актора припав на 80-і роки. Тоді він зіграв головні ролі в героїко-пригодницькому фільмі «На вагу золота», виробничих драмах «Потрібні мужчини» і «Тепло студеної землі», історичному фільмі «Данило - князь Галицький», філософській притчі «Небилиці про Івана». 
З 1986 року Іван Гаврилюк - художній керівник кіновідеооб'єднання «Україна».
Іван Ярославович став першим актором незалежної України, якому було присвоєно почесне звання Народний артист України. 
Працював на студії Лариси Роднянської «Контакт» - актором, сценаристом і режисером. Він створив дві ліричні документальні стрічки: «Місто Коломия» і «Прикарпаття. Гори і доли» (разом з Тимуром Залоєвим). Від 1990 року у Гаврилюка була своя кінофірма «Воля ХХ», яка виникла у нього з ідеї захистити акторів від свавілля бездарних й безликих директорів та адміністраторів та створити їм комфортне життя.  
 Усього фільмографія Івана Гаврилюка з 1967 ро 2004 роки налічує понад 50 фільмів. В кіно актор зіграв біля 70 ролей. 
Іван Гаврилюк – володар численних премій, нагород та призів кінофестивалів: Лауреат премії Ленінського комсомолу (СРСР,1979), Гран – прі Париж (1974, за роль Саші Івакіна у фільмі «Ті, що йдуть за горизонт», медаль уряду Болгарії («Шлях до Сербії», 1976). Був Народним депутатом України ІV скликання від партії «Блок Віктора Ющенка «Наша Україна», кілька разів був заарештований за антирадянську діяльність.

Гортаючи сторінки книги Івана Гаврилюка «Я в обіймах фотографій» та уважно вчитуючись в рядки його біографії, розумієш, що перед нами людина, патріот, яка усе життя твердо іде своєю стежиною, не схибивши, дотримуючись високих моральних принципів: «Я завжди був непокірним. З раннього дитинства надзвичайно болісно переносив несправедливість. Страшенно не люблю рабів – більше, ніж рабовласників… Недавно прийшов до висновку: мені не можуть пробачити, не можуть змиритися з тим, що я ніколи нікого не зрадив, не продав, був завжди вільним і гордим – не «лизав» нікому і ніякому режимові зад. Не запродався, не скурвився, а все одно досяг висот – як творчих, так і людських…».

До ювілею іменитого земляка Івана Гаврилюка у читальному залі Буської центральної районної бібліотеки демонструється виставка – експозиція. Ми ж з нагоди уродин хочемо побажати йому міцного здоровя, довголіття, творчого натхнення та здійснення найсокровенніших мрій!


                                                           Леся Вовк, зав. методичного відділу Буської ЦРБ
(за матеріалами книги Івана Гаврилюка "Я в обіймах фотографій")

середу, 12 вересня 2018 р.

"ВКРАЇНСЬКИМ СЛОВОМ РОЗПОЧАВ СПІВАТИ..."

9 вересня виповнилося 249 років від дня народження корифея української літератури Івана Петровича Котляревського. Наша районна книгозбірня носить почесне ім’я письменника з 1969 року, яке було присвоєне бібліотеці з нагоди 200 – ліття І.П.Котляревського. До 70 – річного ювілею Буської центральної районної бібліотеки та 45 – річчя присвоєння бібліотеці імені І.П.Котляревського на будинку районного Народного дому, де розташовується районна бібліотека, встановлено пам’ятну дошку з портретом І.П.Котляревського.
Творчість Івана Котляревського ознаменувала собою початок нової ери української літератури. Із порівняно невеликого за обсягом його творчого доробку починається потужний рух національного відродження. Поема «Енеїда», над якою Котляревський працював майже три десятиліття (до кінця свого життя), стала епохальним за своєю громадською i художньою значущістю явищем у духовному житті українського народу. «Енциклопедією українського життя VIII століття» назвав її Максим Рильський. 

Цьогоріч виповнюється 220 років з часу виходу у світ першого видання славнозвісної «Енеїди» та 180 років – відомої п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка», яка, за влучним висловом українського драматурга І.Карпенка – Карого, є «праматір’ю українського театру». 
 З нагоди уродин письменника у читальній залі Буської  центральної районної бібліотеки експонується книжково – ілюстративна  виставка «Вкраїнським словом розпочав співати».

Вона знайомить читачів із життєвим та творчим  шляхом великого письменника, основоположника нової української літератури Івана Котляревського.
Л.Вовк, зав. методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ