четвер, 31 липня 2025 р.

 



V ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТВОРЧИЙ КОНКУРС «ЩО ДЛЯ МЕНЕ УКРАЇНА?»,

приурочений до Дня Незалежності України

 

З метою культурно-освітнього розвитку, формування у дітей і підлітків національної ідентичності, патріотичного виховання; збереження культурної спадщини Українського народу; соціальної підтримки талановитої молоді, сприяння їхній самореалізації та творчому розвитку, активного залучення творчої молоді до соціально-вагомої діяльності; популяризації волонтерської діяльності дітей та підлітків в умовах воєнного стану; надання благодійної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклуванняБлагодійний фонд «Об’єднання світових культур» / United World Cultures Foundation / UWCF (головний організатор), Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення, Українська молодіжна правнича асамблея проводять V Всеукраїнський творчий конкурс «Що для мене Україна?», приурочений до Дня Незалежності України.   

До участі у Конкурсі запрошуються діти (юні художники, співаки та волонтери) віком від 4 до 17 років включно з України та української діаспори різних країн світу.

Конкурс має благодійну основу. УЧАСТЬ У КОНКУРСІ Є БЕЗКОШТОВНОЮ.

 

Конкурс проводиться у 3 категоріях – малюнок, фотографія та пісня. Намалюйте Батьківщину, наших героїв, традиції чи сюжет української пісні, яка надихає. Заспівайте улюблену українську пісню, яка береже чи формує культурну спадщину. А через фотографію розкажіть про власні волонтерські ініціативи.

Категорія «Малюнок»

Автором конкурсної роботи може бути 1 дитина, яка має право подати 1 конкурсну роботу, створену у натуральній формі, та 1 конкурсну роботу, створену у цифровому форматі (Діджитал Арт). Малюнок має бути виконаний в довільній графічній чи живописній техніці (олівці, фломастери, пастель, фарби тощо) на папері чи полотні у форматі А4, А3 чи А2, або ж Діджитал Арт (цифрове мистецтво), бути автентичним, БЕЗ використання ШІ, не порушувати авторські права інших осіб.

Учасники Конкурсу зобов’язуються зберігати оригінал малюнка до завершення всіх етапів Конкурсу. Після оголошення результатів Переможці за запитом Оргкомітету мають надати оригінал переможної роботи для її участі у благодійних виставках та / чи інших благодійних заходах.

Категорія «Фотографія»

Учасниками цієї категорії можуть бути як одна дитина, так і група дітей, зокрема клас, гурток, колектив тощо.

Учасник Конкурсу має право подати не більше 3 конкурсних робіт (допускаються колажі із фото), які відображають волонтерську ініціативу, направлену на допомогу українським військовим, переселенцям, постраждалим внаслідок війни, тваринам тощо, яку самостійно реалізував учасник Конкурсу або був основною, вагомою частиною її команди. Конкурсна заявка має бути оформлена у вигляді Презентації у форматі pdf, об’ємом до 5 сторінок включно, де основним елементом мають бути фотографії.

Категорія «Пісня»

Пісня має бути виконана сольно, дуетом, музичним гуртом, колективом чи хором.

Конкурсною роботою є відеозапис власного виконання україномовної пісні: кавер-версії відомої пісні, попурі українських пісень чи авторської пісні, яка відповідає загальній тематиці конкурсу. Учасники Конкурсу можуть виконати пісню під музичний супровід (фонограму, акомпанування на музичному/-их інструменті/-ах) чи а капела.

Один учасник Конкурсу має право подати 1 відеозапис.

 

Конкурсні роботи подаються виключно в електронному форматі. Конкурсна робота у категорії «Малюнок» має бути відсканована чи якісно сфотографована у форматі jpg, jpeg, png. У категорії «Фотографія» – презентація у форматі pdf з рекомендованим змістом. У категорії «Пісня» виконання пісні учасником Конкурсу має бути зняте на відео без сторонніх звуків та без сторонніх людей у кадрі, рівним зображенням. До конкурсної роботи обов’язково додається короткий опис, що має відповідати вимогам окремої категорії.

 

Прийом конкурсних робіт триває до «24» серпня 2025 року включно.

Конкурсна робота разом із заявкою подається до Організаційного комітету, шляхом її завантаження та заповнення спеціально створеної GOOGLE-ФОРМИ, розташованої за ПОСИЛАННЯМ: https://forms.gle/FDJ1rXwAoYgJq44w9 , дотримуючись всіх зазначених в ній вказівок.

 

ДЕТАЛЬНІ УМОВИ УЧАСТІ у конкурсі, РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМАТИКИ та ВИМОГИ ДО КОНКУРСНИХ РОБІТ містяться на сайті фонду UWCF за посиланням: https://uwcfoundation.com/ua/novyny-uwcf/shho-dlya-mene-ukra%D1%97na-2025 та ПОЛОЖЕННІ ПРО КОНКУРС https://uwcfoundation.com/img/polozhenna_schodlameneUkraine2025.pdf

 

Оголошення переможців Конкурсу планується провести до 21 вересня 2025 року включно на сайті та у соціальних мережах Благодійного фонду «Об’єднання світових культур». За всіма оголошеннями щодо етапів проведення Конкурсу слідкуйте у соціальних мережах основного організатора: Facebook-сторінка UWCF https://www.facebook.com/uwcfoundation , Instagram-сторінка UWCF  https://www.instagram.com/uwcf_ua/ .

 

Переможці Конкурсу отримають відзнаки та цінні подарунки. В результаті Конкурсу планується проведення благодійних виставок кращих малюнків з метою надання допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. Крім того, учасники Конкурсу можуть долучитися до благодійного збору коштів для цих діток і автоматично взяти учать у двох розіграшах подарунків, які відбудуться 1 вересня і 5 грудня 2025 року.

 

Контактні дані Оргкомітету. У разі виникнення  питань щодо організації та проведення Конкурсу просимо Вас звертатися до Організаційного комітету Конкурсу виключно електронною поштою за адресою: konkurs@uwcfoundation.com

 

 

 

ДОВІДКОВО ПРО КОНКУРС

За 4 попередні роки Конкурс зібрав 29 618 робіт від 18 182  учасників (кількість заявок індивідуальних і колективних) – дітей з усіх, без виключення, областей України та української діаспори із 46 іноземних держав, а саме: Австралії, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Великої Британії, Греції, В'єтнаму, Вірменії, Грузії, Данії, Естонії, Єгипту, Ізраїлю, Iрландiї, Іспанії, Італії,  Йорданії, Казахстану, Канади, Китаю, Киргизстану, Кіпру, Латвії, Литви, Мальти, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Південної Кореї, Північної Македонії, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Сполучених Штатів Америки, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії, Швеції. Серед учасників конкурсу – діти, які навчаються чи просто полюбляють малювати, діти-волонтери, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з інвалідністю та неповнолітні, які відбувають покарання у виховних колоніях.

Щороку конкурс проходить за підтримки центральних органів виконавчої влади, дипломатичних представництв України за кордоном, обласних та місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, всеукраїнських профільних некомерційних організацій. До складу журі Конкурсу, який обирає переможців, запрошуються заслужені діячі мистецтв, члени національних творчих спілок, художники, ілюстратори, мистецтвознавці, диригенти, музиканти, популярні виконавці, профільні викладачі та науковці, громадські діячі, представники ЗМІ та партнерів конкурсу (близько 30 осіб). У перший рік головою журі став Перший Президент України, Герой України КРАВЧУК Леонід Макарович, другий – Радниця-уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації  Дар’я ГЕРАСИМЧУК, третій і четвертий – Президент України (2005-2010 рр.) Віктор ЮЩЕНКО.

У 2024 році у Конкурса з’явився власний логотип, автором якого є художник – ілюстратор, автор поштового випуску «Херсон – це Україна!», автор трьох монет Національного банку України, член журі Конкурсу Андрій Сагач. Малюнок однієї з переможниць конкурсу 2021 року став макетом для поштової марки «Українська мрія», випущеної Укрпоштою у 2022 році.

Після завершення Конкурсу традиційно протягом року (до наступного конкурсу) відбуваються благодійні виставки та аукціони кращих малюнків з метою надання допомоги дітям, якими опікується Фонд.

середа, 30 липня 2025 р.

МОЙСЕЙ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

 2025 - РІК АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО

29 липня минуло 160 років від дня народження одного з найвеличніших українців  ХХ століття – Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Імя Андрея Шептицького вже давно стало символом української церкви, національного та духовного єднання народу. Митрополит Андрей був прекрасним політиком, стратегом, дипломатом, великим меценатом. У часи між двома світовими війнами, в умовах імперських поділів України, Шептицький дбав про українську економіку, освіту, охорону здоров’я, культурну спадщину, сиріт та бідних. Він підтримував українські організації, митців, молодь і науку, заснував або підтримав десятки інституцій, багато з яких функціонують і сьогодні. Цей шляхетний серцем і сильний духом чоловік став духовним Батьком та Провідником не одного покоління українців.


У  2015 році до 150 – літнього ювілею Шептицького у світ вийшла  дуже цікава, яскрава та обємна книга – науково – мистецьке видання «Мойсей українського Духа». Її обкладинку прикрашає портрет Андрея Шептицького роботи геніального художника Олекси  Новаківського «Мойсей», з  яким у митця були дуже тісні стосунки. Автор-упорядник Ольга Михайлюк підготувала та зібрала, представлені священнослужителями, дослідниками, істориками та мистецтвознавцями науково-історичні та мистецькі, монографічні матеріали й документи про унікальну Особистість, одну з найвизначніших в історії українського народу. Наш священний обов’язок пізнавати й поширювати дороговкази Митрополита Андрея, його Пастирські листи, послання, місійні діяння та харитативний спадок, які є вельми актуальними для нинішних і прийдешніх поколінь українців.






У вступній частині до видання Блаженніший Святослав Шевчук пише:

«Митрополит Андрей, уже будучи на смертному ложі, виголосив пророцтво щодо майбутнього України. Це був 1944 рік, якраз тоді, коли хвиля «червоного терору» захлинула Галичину. Тоді про незалежну Україну годі було говорити і мріяти. І це був момент найбільшого національного розчарування. Серед цього моря темряви, горя і розпуки Митрополит бачив воскресіння України і воскреслу Церкву, яка є силою воскреслого народу і держави…Владика Андрей пророкував те, що Україна стане могутньою державою, не поступатиметься іншим високорозвиненим країнам. Мир, добробут, щастя, висока культура, взаємна любов і згода будуть панівними в майбутній Україні. Та для цього, за пророцтвом Митрополита, потрібно молитися, щоб Господь Бог і Мати Божа опікувалися нашим народом, який так багато витерпів. Нам важливо вдивлятися сьогодні в майбутнє нашої оновленої країни очима надії Митрополита Андрея. Нехай цей заклик слуги Божого Андрея стане для нас надією на те, що війна закінчиться, лихоліття минеться, Україна є і буде. Ми маємо йти до цієї перемоги працею, особистими жертвами «аж до крови і смерті». Неустанною молитвою ми повинні крокувати з Митрополитом у наше майбутнє».

Нехай у важкі, темні часи ці пророчі слова Андрея Шептицького стануть для українців світлом, підтримкою в боротьбі з ворогом за волю і незалежність України, вірою в перемогу добра над злом, правди над брехнею!

вівторок, 13 травня 2025 р.

VII Всеукраїнський форум військових письменників - у Буську

9 травня в Буській міській бібліотеці відбулася зворушлива зустріч з особливими людьми, які активно наближають нашу Перемогу, протистоячи московській орді і зброєю, і мудрим й виваженим словом. Це – учасники сьомого Всеукраїнського форуму військових письменників, який триватиме у Львові з 8 по 11 травня – Назар Розлуцький, Олег Бородай та Оксана Набєгова.
Представили гостей цьогорічного форуму в Буську модератори заходу – Леся Вовк та Іванна Якимишин, які розповіли про історію започаткування форуму, учасників попередніх зустрічей та згадали про загиблих українських митців і понад 70 загиблих Героїв в Буській міській територіальній громаді.



Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх загиблих українських Героїв.
Затамувавши подих, присутні слухали історії про війну, здобутий життєвий досвід, насолоджувались авторською поезією.
Поет, науковець і воїн з Івано-Франківська Назар Розлуцький провів історичні паралелі між сучасною російсько-українською війною і попередніми війнами, зокрема – з Першою світовою війною та представив свій творчий доробок, який виявився досить різноплановим, адже це книги для дітей, і для дорослих.



«Порадник юних українців» й «Українці у світі: 33 правдиві історії» – це дві неймовірно цікаві книжки для дітей про Україну і відомих українців, які прославляють нашу державу. «Нотатник мобілізованого» – це розповідь автора про здобутий досвід у війні на сході України і причини, які спонукали його стати на захист країни зі зброєю в руках. Також для поціновувачів творів в жанрі ґорору цікавою є збірка поезії Говарда Лавкрафта «Гриби з Юґґота» у перекладі чотирьох авторів, серед яких і Назар Розлуцький. А ще пан Назар є автором поетичної збірки «Прочани», в якій намагається крізь призму своїх рядків розкрити образ людини як вічного мандрівника, що не тільки подорожує світом, а й водночас носить увесь світ у собі.
Поет, прозаїк, член Національної спілки письменників України, музикант-бард, воїн Олег Бородай з Полтавщини зачарував учасників заходу проникливою поезією про війну, життя і кохання із збірок «Відлуння окопів» і «Релаксація душі» та чудовим виконанням пісень під гітару. Також пан Олег є автором прозової книжки «Вогневий вал» про події під час війни на Луганщині, в якій містяться уривки з фронтового щоденника, інтерв’ю побратимів, світлини та вірші автора.

Зворушливою була розповідь Оксани Набєгової з Херсона – мами загиблого воїна, молодшого лейтенанта міліції Романа Набєгова з позивним «Шаман» – про життя, патріотизм, вірші сина. Роман був добровольцем батальйону «Миротворець». Чотири рази подавав рапорт, щоб його направили в зону бойових дій на схід України. Загинув, прикриваючи відступ наших захисників з Іловайська. Романові назавжди – 27. Історію життя, вірші і щоденники сина Оксана Набєгова видала окремою книгою під назвою «Ні кроку назад». Саме ці слова були в останньому дописі захисника у соціальних мережах. Також пані Оксана вручила учасникам заходу подарункові міні-книжки з віршами сина «Я за Україну», створені Херсонським обласним Центром народної творчості в пам’ять про Романа Набєгова. До кожної книжечки був прикріплений значок із соняхом – символ пам’яті про загиблих під Іловайськом.

Гості форуму не лише розповідали про себе та свою творчість, але й відповідали на запитання учасників заходу.
Краєзнавиця Людмила Ціхоцька і завідувачка бібліотекою-філією для дітей міста Буська Галина Гораль подякували гостям за цікаві розповіді і наголосили на важливості таких зустрічей для громадськості.




По закінченні заходу гості побували у музейній кімнаті – Маминій світлиці, що знаходиться у приміщенні Буського міського Народного дому і послухали цікаву розповідь Людмили Ціхоцької про старовинний український побут. Після цього вирушили на екскурсію до історичної перлини Буська - палацу графа Бадені, під час якої краєзнавець Володимир Ступак розповів про історію маєтку та ознайомив присутніх з експозицією Буського історико-краєзнавчого музею при палаці Бадені.



Дякуємо учасникам форуму військових письменників Назару Розлуцькому, Олегу Бородаю, Оксані Набєговій за зворушливу зустріч та подаровані книги з автографами для нашої книгозбірні.
Дуже вдячні організаторам Всеукраїнського форуму військових письменників, зокрема директорці Львівської обласної бібліотеки для юнацтва Тетяні Пилипець та координаторці форуму Олені Микитюк за можливість бути дотичними до такої важливої культурно-мистецької події Львівщини.
Також дякуємо Буському міському голові Ростиславу Сліпцю та начальниці відділу освіти, культури, молоді та спорту Буської міської ради Марії Ричель за сприяння в проведенні форуму.

Дякуємо нашим захисникам і захисницям за можливість жити і працювати! Хай Господь завжди вас оберігає, кріпить у вірі і прискорить нашу Перемогу! 

понеділок, 10 березня 2025 р.

Ярослав Павлюк

З КОГОРТИ СЛАВЕТНИХ БУЩАН!   


Ярослав Олексійович Павлюк  народився 11 березня  1955року в м. Буськ.  Дитинство і юність письменника пройшли в нашому місті.

Його батько Олексій Іванович працював пивоваром на Буському  пивзаводі, а мама  Ірина Іванівна нянею в дитячому садку .

Ярослав з 1962 по 1972 навчався в Буській 2-й школі  у класі був лідером, любив математику, займався спортом (легка атлетика, волейбол), брав участь в шкільному аматорському театральному гуртку. Школу закінчив на відмінно і цьогож року поступив у Львівський  політехнічний інститут на факультет  автоматики.  Навчався заочно на факультеті журналістики у Львівському державному університеті, пізніше працював директором Львівського міжобласного відділення  Укрлітфонду СПУ України. Працював науковим співробітником у науково- дослідному інституті  та кореспондентом в районній газеті м.Городок. Професійно займався легкою атлетикою – спринтом. Майстер спорту на дистанціях 60-100 метрів. Працював тренером з легкої  атлетики.

 З під пера письменника вийшла низка новел,оповідань та повістей про сучасний спорт.

Його дебютна книга « Фільмар» зявилась у 1989 р.( слово фільмар означає кінорижесер).  Ця книга для нього школа, етап встановлення. 

Другою в1990 році вийшла збірка коротких повістей  «Ракурс».

У 2000 вийшла збірка  « Романи подружньої пари» у співавторстві з дружиною Ольгою Скоробогатько, до якої увійшли його роман  «Нічний імператор», повісті «Сад п яних вишень» та «Шевченкоманія». Роман «Нічний імператор» Я. Павлюк вважав найважливішим творчим доробком. Цей твір розкриває сторінки  української та російської історії 18 ст. У 2008 році за роман «Нічний імператор» удостоєний Всеукраїнської літературної премії імені Ірини Вільде.

У 1993 році вийшла книга-казка «Будиночок» у якому ніхто не спав».

2003 рік були надруковані три його казки в антології « Казки старого лева».

Я. Павлюк є автором документальних фільмів  «Бойківська церква», «Батурин», «Глухів». 

Останньою  прижитєвою книгою Я. Павлюка є збірка під назвою «Нічний імператор», яка вийшла в світ  2005 р.

Літературний есей-диптих «Подвійне задзеркалля» присвячений  Т. Шевченку та М. Гоголю.




В 2008 році  Я. Павлюк підготував до друку книгу  «Імперія на імя футбол», але вона так і не встигла вийти. Також  Я.Павлюк планував написати книгу про Буськ, бо любив своє рідне місто, але не судилось. Помер Ярослав Павлюк 2 грудня 2008.

З нагоди  60 річного ювілею видатного Бущанина  в Буській районній бібліотеці  організували літературний вечір  на якому були родичі письменника, читачі, бібліотекарі. Гостями  ювілейного вечора були соратник Я. Павлюка, літературознавець Василь Габор, однокласник та друг дитинства Ярослав Кордупель, колишній класний керівник Євдокія Ковальчук, член товариства «Бужани» Михайло Зозуля. Даниною шани видатному земляку стало покладання квітів до могили Ярослава Павлюка на буському цвинтарі, яке здійснили члени його родини, друзі  та бібліотекарі.





середа, 18 грудня 2024 р.

“Дідух – до хати, біда – з хати”

 


17 грудня у Буській міській бібліотеці ім. І.Котляревського відбувся майстер-клас з виготовлення традиційного різдвяного дідуха, який провела бібліотекар Леся Цюпка.



Учасники заходу дізналися про історичне значення дідуха, методику його виготовлення. Під супровід українських колядок присутні створювали справжнє диво.З великим захопленням складали та вʼязали у пучки колосся жита, пшениці, вівса, дикого маку, сухої лаванди для запаху й кольорових акцентів, сухих квітів та трав.


Різдвяний атрибут вдався усім.






Дякуємо всім, хто долучився: читачам Буської бібліотеки, Буський міський Народний дім. працівникам  Буської міської бібліотеки.

Особлива подяка чарівним дівчаткам - старшокласницям Буського ОЗЗСО І-ІІІ ст.

Дуже хотілося б, щоб ці чудові, багаті обряди повернулися в наше життя.

Давайте цінувати та примножувати українські традиції.

З нетерпінням чекаємо Різдва!