"Я В СЕРЦІ МАЮ ТЕ, ЩО НЕ ВМИРАЄ!"

 

Сім струн я торкаю, струна по струні,

Нехай мої струни лунають,

Нехай мої співи літають 

По рідній коханій моїй стороні…

 

25 лютого виповнилося 150 років з дня народження української поетеси, письменниці, громадської діячки Лесі Українки. Творчий набуток Лесі Українки в усьому невичерпний і неосяжний. За сміливість думки й глибину поглядів, за громадянську мужність і суворе подвижництво Лесю Українку в різний час називали по-різному. То вона була Жанна д’Арк української поезії та дочка Прометея, то «чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну», то ніжна, блакитноока Леся і поетеса поступових ідей.  Український літературний критик та публіцист Дмитро Донцов називав Лесю Українку «поеткою українського рісорджименто» , а її поезію «пробудженням закованого в ланцюги, засудженого на смерть раба, зірваного з ліжка важкими кроками сторожі, що прийшла його брати на страту; крик зацькованої як дикий звір нації».  Істинне ймення поетеси  – геніальна дочка України! Своєю винятковістю і своєю звичайністю, своїм великим ім’ям Леся Українка нам, українцям, і досі торує дорогу до самих себе: до мови, до родини, до рідної землі, до України.

Вчора з нагоди ювілейних уродин працівники Буської міської бібліотеки ім.І.Котляревського спільно зі школярами Буської ЗОШ № 1 провели літературно – музичне свято «Я в серці маю те, що не вмирає!»

Впродовж години учасники заходу мандрували життєвими та творчими стежками Великої Лесі, насолоджувались її поезіями, які виконували учні та бібліотекарі, слухали пісні на слова поетеси. Справжньою мистецькою «родзинкою» стала  інсценізація вірша Л.Українки «Мамо, іде вже зима», яку виконали четвертокласник Владислав Жолнович та директор бібліотеки Іванна Якимишин.

Діти уважно слухали цікаві факти з біографії Лесі Українки, а також  про її творчу спадщину. Зокрема, про те, що до 150 – ліття видатної поетеси в Україні  вийшло у світ повне академічне нецензуроване видання творів Л.Українки. Презентуючи книжково – ілюстративну виставку «Нехай мої струни лунають…»,  бібліотекарі звернули увагу присутніх на виданні драми-феєрії «Лісової пісні», ілюстрованому художницею, нашою землячкою  Софією Караффою – Корбут. 

До цього твору художниця створила аж 43 ілюстрації, робота над  процесом продовжувалась понад 4 роки , а книга була надрукована уже після смерті Караффи – Корбут. Книжка з ілюстраціями художниці вийшла до 130-річчя від дня народження Л.Українки. Графіка до «Лісової пісні» стала для художниці життєвим утвердженням та її лебединою піснею. Мавка, яка тягне свої долоні вгору, до сонця, зображена на чорному мармурі надмогильного пам’ятника Софії Караффі – Корбут у селі Куткір.  

                                                     Л.Вовк, зав. методичного відділу

                                            Буської  міської бібліотеки ім.І.Котляревського