Бузецький лицар української незалежності

 Вихований в патріотичному дусі, Євген Петрушевич завзято відстоював інтереси українського народу в Австрійському парламенті, а згодом, після розпаду Австро-Угорщини, у жовтні 1918 року очолив Українську Національну Раду – керівний орган незалежної держави на етнічних українських землях. З листопада 1918 року Євген Петрушевич очолив Західноукраїнську Народну Республіку.  3 січня 1919 р. він провів першу сесію УНР, на якій було ухвалено закон про Злуку з Українською Народною Республікою. Після урочистого проголошення та схвалення Акта злуки у Києві 22 січня увійшов до складу Директорії.

Якби не розбіжності у поглядах тодішніх українських лідерів, яким бракувало згуртованості, напевно Україна ще тоді змогла б вибороти таку омріяну незалежність. Що стосується Євгена Петрушевича, то, за свідченням його сучасників і соратників, він до останнього свого подиху відстоював і вірив в незалежну українську державу. Будучи змушеним залишити Україну, він продовжував керувати українським урядом в екзилі і намагався всіляко відстоювати право українців на власну державу на політичній арені Європи.

Сьогодні, віддаючи шану нашому славетному землякові, працівники Буської ЦРБ оформили книжкову виставку під назвою «Бузецький лицар української незалежності», на якій представлені матеріали про життя і діяльність Євгена Петрушевича.

Павлишин О. Євген Петрушевич (1863–1940): Ілюстрований біографічний нарис. – Л.: МанУскрипт-ЛьВІВ, 2013. – 400 с.
Читати книгу онлайн
http://shron1.chtyvo.org.ua/Pavlyshyn_Oleh/Yevhen_Petrushevych_1863-1940_Iliustrovanyi_biohrafichnyi_narys.pdf