У РАЙОННІЙ БІБЛІОТЕЦІ ВІДКРИТО ПУНКТ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ

27 травня у Буській районній бібліотеці ім.І.Котляревського урочисто відкрили пункт європейської інформації (ПЄІ), хоча  інформування  користувачів щодо євроінтеграції України та роботи інституцій Євросоюзу ми надаємо уже давно. З вересня 2015 року по 2018 рік в Україні триває проект УБА за фінансової підтримки програми Європейського Союзу «Еразмус+(Жан Моне)» «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках», який передбачає активну роботу бібліотек з популяризації знань про ЄС та європейський вибір України шляхом створення Пунктів європейської інформації. В межах проекту заплановано створити на базі бібліотек 100 таких пунктів для надання інформаційно - просвітницьких послуг мешканцям місцевих громад районних центрів, невеликих міст і селищ. Серед трьох бібліотек – переможців конкурсу на Львівщині – Буська ЦРБ ім.І.Котляревського. Перемогу нам забезпечила заявка ГО «ІНФОРМАЦІЙНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР МІСТА БУСЬК», головою якої є методист Буської ЦРБ Марія Литвин, з намаганням відновити діяльність Європейської організації міст-лелек (ESCO). Дійство розпочала завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ Леся Вовк, розповівши про роль публічних бібліотек в євроінтеграційних процесах України та проект «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках». 

 Всі учасники прослухали Гімн Європи – відому «Оду до радості» Бетховена. Далі слово взяла координатор проекту Марія Литвин,  розповівши про напрацювання ПЄІ на сьогоднішній день та перспективи роботи. Зокрема, керівником ІЦ Буської ЦРБ Богданом Литвином уже створено сайт ПЄІ (https://sites.google.com/site/busklibrary/ceibusk), який презентували на заході. Привітати бібліотекарів з офіційним відкриттям  ПЄІ прийшли керівники району – голова Буської РДА Петро Мороз, голова Буської районної ради Богдан Глова, керівник відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька, керівник сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Буської РДА Сергій Пенцак, секретар Буської міської ради Людмила Рудіон, представники ЗМІ та громадських організацій, користувачі бібліотеки. 

Усі бажали нам плідної роботи та нових проектів, адже бібліотеки сьогодні – це публічний простір, місце для спілкування влади і громади,  центри активного розвитку та ініціатори цікавих починань. Україна – велика держава у серці Європи, зі своєю історією, національною самобутністю та культурою, тут живуть талановиті й працелюбні люди, котрі гідні європейського життя. Ми маємо що показати Європі і прагнемо європейського майбутнього.

Л.Вовк, завідувачка методично- бібліографічного відділу Буської ЦРБ

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

Сьогодні, у День вишиванки, працівники Буської районної бібліотеки  разом з держслужбовцями розгорнули біля будинку Буської райдержадміністрації 30-метровий вишитий рушник - візитку Буського району.

ВІТАЄМО З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ, ШАНОВНІ ЗБИРАЧІ ТА ОХОРОНЦІ МУЗЕЙНИХ СКАРБІВ!

СЬОГОДНІ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ

18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

Працівники бібліотечних установ працюють в тісному партнерстві з музейниками, оскільки нас об’єднують спільні ідеї - пошана до культурних та історичних цінностей, їх оберігання та примножнення. Зміни, що відбуваються в суспільстві, впливають на розширення функцій та розвиток нових напрямів діяльності бібліотек, музеїв та архівів. На теренах нашої держави затверджено Концепцію державної цільової національно-культурної програми «Бібліотека ХХІ», спрямовану на забезпечення доступності культурної спадщини, яка зберігається в бібліотечних, архівних і музейних фондах, шляхом створення єдиної інформаційної системи. Саме тому у бібліотеках – філіях Буської ЦБС запроваджуються нові цікаві форми роботи між бібліотеками та музеями. Така співпраця сприятиме зміцненню ресурсної бази наших книгозбірень, розширенню асортименту бібліотечних послуг, поліпшенню якості інформаційно – бібліотечної діяльності та становленню бібліотеки як соціально – культурного інституту. Пропонуємо вам підбірку світлин, які демонструють грані співпраці бібліотека - музей.

Краєзнавчий музей м.Буська

Музей -заповідник "Олеський замок"

Історико - краєзнавчий музей смт.Красне

Музей - садиба М.Шашкевича в с.Новосілки

Музей старовинної книги у бібліотеці - філії с.Ракобовти

Приватний музей родини Грушицьких "Народна скарбничка"

З КОГОРТИ НЕСКОРЕНИХ

 ДО 125 - РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ

Сьогодні виповнюється 125 років від дня народження письменника та перекладача, учасника визвольних змагань 1918 - 20 років, відомого в Галичині ливарника дзвонів Володимира Супранівського.

Бібліотекарі Буської ЦРБ з нагоди ювілейних уродин відомого краянина побували з візитом у Буському районному лабораторному відділенні Держсанепідслужби України. Тут Христина Стефанюк та Галина Тиха провели краєзнавче читання "З когорти нескорених", присвячене видатному земляку В.Супранівському.

Володимир Супранівський

(16.05.1891 – 1964)

            Народився Володимир Супранівський 16 травня 1891р. у сім’ї дзвонарів, предки яких понад 400 років виливали дзвони у селі Соколівці Буського району, переїхавши сюди з Наддніпрянщини. Батько Володимира мав вищу богословську освіту.

            Після закінчення народної школи в рідному селі трохи навчався у Бродівській і Золочівській класичних гімназіях, потім закінчив шестикласну чоловічу школу в Буську, а з 1907 по1913 роки практикував і працював у книгарні Наукового Товариства ім..Шевченка у Львові. За цей час він приватно закінчив гімназію, відвідував лекції в університеті, жив в Академічному домі. Ще юним гімназистом Супранівський вкладав свою любов, свою працю, свої копійчані заощадження практиканта і бібліотекаря у книгарні НТШ, щоб прославити ім’я  Кобзаря, у двадцятирічному віці зібрав і видав у Золочеві поетичну антологію „На вічну пам’ять Тарасови Шевченкови”. Саме в ці роки зробив великий внесок у вітчизняне франкознавство. В.Супранівський був знайомий з Іваном Франком, вивчав його твори і літературну діяльність. У 1913р. у Львові видав брошуру „Житє і твори Івана Франка”.

            В жовтні 1913 року був призваний до австрійської армії, брав участь у Першій світовій війні і в січні 1915р. потрапив у Карпатах до російського полону, який відбув на Слобожанщині.

            Звільнившись з полону у квітні 1918 року, працював в агрономічному відділі Зміївської повітової народної управи. Згодом брав участь у визвольних змаганнях. Повернувся В.  Супранівський у Галичину в березні 1920 року. Деякий час переховувався від поляків, а потім знову працював у книгарні НТШ; в 1921-1924 роках навчався в Українському таємному університеті. Після його заборони повернувся в рідне село, працював секретарем сільської управи, згодом був звільнений з роботи поляками. До 1939 року завідував родинною ливарнею дзвонів. У 1939-1942 роках обирався головою сільради і війтом села, навіть був депутатом так званих народних зборів Західної України.

            Протягом всього цього часу займався літературною діяльністю, популяризацією українських класиків, твори яких на історичну тематику переклав з російської мови, складанню читанки, українського словника, не обминув своєю увагою і царини етнографії та фольклору. З серпня 1944 року і до кінця життя перебував на нелегальному становищі.  У частково збереженому його архіві, який віднайшла Наталія Цемрюк у колишній хаті Супранівських, збереглася радянська газета «Вільна Україна» від 13 жовтня 1964 року із статтею «Соколівська новина», в якій згадувалося про його смерть від рук так званих буржуазних націоналістів, хоч він, напевно, ще був живий і залишив цю статтю для використання у певних літературних цілях. Далекі родичі і старожили Соколівки стверджували, що В.Супранівського таємно поховали на території батьківської хати його

молодший брат і сестри. Пошуки могили з метою перепоховання останків поки що не дали результатів.Віднайдені в Соколівці документи особистого архіву письменника свідчать, що останні його збережені записи датовані 16 березням 1955 року. Можливо, що частина архіву збереглася в інших місцях. Про умови життя В Супранівського в часи перебування в підпіллі немає точних даних. З метою  оберегти письменника від переслідувань НКВС, а його родину від виселення в Сибір у серпні 1944р. на пропозицію місцевої самооборони ОУН В Супранівський  дав згоду на перехід в підпілля. А з часом зв’ язок з Супранівським  був втрачений. Про його перебування знали лише брат і сестри, а також люди, яких або вже нема, або вони ще бояться говорити про те, що знали.

Література:

 -Баранський Р. В. Супранівський про Івана Франка [Текст] / Роман Баранський // Воля народу. – 1996. – 31 серп. – С. 2.

- Баранський Р. Дзвони пам’яті [Текст] : до 110 – річниці від дня народження

В. Супранівського / Роман Баранський // Воля народу. – 2001. – 18 трав. –  ( Ювілеї )

- Баранський Р. Із когорти нескорених: повернені із забуття [Текст] / Редактор М. Іванців . – Буськ, 2009. – Розділ 1: Володимир Супранівський в боротьбі за Україну. – С. 4 – 14.

- Баранський Р. Ранній політ [Текст] : аналіз ранніх творів Володимира Супранівського / Роман Баранський. – Буськ, 2007. – 26 с. - ( «Повернені із забуття» )

- Баранський Р. Соколівські дзвони Супранівських  [Текст ] / Р.Баранський , Н. Цемнюк // Воля народу. – 1991. – 7 листоп.  – ( Спадщина )

- І пісня, і праця,і боротьба : повернені із забуття [Текст] / Редактор  М. Іванців. – Буськ, 2007. – Етнографічні записи. – С. 3 – 16.

- І пісня, і праця, і боротьба : повернені із забуття [Текст] / Редактор  М. Іванців. – Буськ, 2007. – З епістолярної  і мемуарної спадщини Володимира Супранівського . –С. 17 -23.

- Ранній політ : повернені із забуття [Текст] / Редактор М. Іванців . – Буськ,  - Перші публікації і переклади  В. Супранівського. – С. 4 – 11.

- Романюк О. П. Ранні твори В. Супранівського [Текст] / О. П. Романюк, М. Т. Спочинець // Воля народу. – 1996. – 3 квіт. – С. 2.

- Чучман В. С. Козацькі дзвони в Галичині [Текст] : про відливанню церковних дзвонів Якова Супранівського і синів у Соколівці / В. С. Чучман, О. П. Билець, Р. Р. Баранський // Воля народу. – 1996. – 3 квіт. – С. 2.

МАТІР - БЕРЕГИНЯ РОДУ

ВІДЛУННЯ СВЯТА

Минулої  неділі в Україні відзначали День матері – свято, яке так люблять усі – і дорослі, і діти. З кожним роком його популярність росте. В цей день ми нагадуємо нашим матерям, як сильно ми любимо й цінуємо їх, адже мама – найдорожча для кожного людина. Впродовж тижня, що минає, День матері урочисто відзначили в багатьох бібліотеках – філіях районної бібліотечної системи. Свята відбулися у співпраці з освітянами та працівниками Народних домів.

Бібліотекар філії с.Кути Марія Кіпран 12 травня організувала  з нагоди Дня матері  в актовому залі сільської школи  літературно - музичну композицію  "Ми матір називаємо святою".

А це - святкове дійство до Дня матері, яке влаштувала для найдорожчих людей дітвора села Волиця. Відбулося воно 11 травня з участю бібліотекаря філії с.Волиця Наталії Затхей на подвір'ї сільської школи.