Зустріч з Галиною Новосад

Зустріч з Галиною Новосад

У четвер, 21 грудня, у Буській міській бібліотеці імені І.Котляревського відбулася цікава і пізнавальна зустріч з книжковою блогеркою і літературною оглядачкою , успішною бізнес-леді, волонтеркою з Золочева Галиною Новосад. Пані Галина є авторкою двох книг, у яких містяться огляди 250 книг українських і зарубіжних письменників. Перша, дебютна, книга під назвою «У світі книг» з’явилась на світ у 2021 році у видавництві «Ліра». Друга книга авторки «Книгосад» – цьогорічна новинка, надрукована у видавництві «Коло».

Варто зауважити, що книги Галини Новосад – це не звичні рецензії чи критика, а неймовірно цікаві і самобутні розповіді про книги, у яких вміло переплетені особисті враження авторки від «смакування» книгами з власними роздумами про них крізь призму життєвого досвіду. Пані Галина завжди намагається бути щирою і відвертою як зі своїм читачем, так і з автором книги, про яку пише відгук. Письменниця вміє заінтригувати читача навіть коли книжка не зовсім припала до душі, вміє надихнути на читання, допомогти краще зрозуміти той чи інший текст і робить акценти на найбільш вартісних його аспектах.

Під час зустрічі Галина Новосад ділилась спогадами про те, як народилась ідея створення книг, хто допомагав втілити її у життя, розповіла як обирає книги для читання, які жанри найбільше подобаються та ще багато цікавих фактів з власного життя.

На заході буди присутні і наші читачі, і бібліотечні працівники, і друзі авторки з Волині. Також на зустріч завітала наша улюблена поетка Валентина Лотоцька. Щире спілкування з авторкою залишило приємні враження та величезний заряд позитиву. Учасники заходу донатили на підтримку наших ЗСУ, а взамін – отримували книжкові дарунки з автографом пані Галини. Усі зібрані кошти Галина Новосад передасть у благодійний фонд відомого закарпатського письменника і волонтера Андрія Любки, котрий уже передав нашим захисникам на фронт понад 220 машин.

Ми щиро вдячні Галині Новосад за неймовірну зустріч і переконані, що її книг допоможуть нашим читачам краще зорієнтуватись серед величезної кількості книг і авторів, трохи відволіктися від важких реалій сьогодення, перейняти життєвий досвід.

Також висловлюємо подяку Буському міському голові Ростиславу Сліпцю за допомогу в організації заходу.

І, звичайно ж, величезна подяка нашим захисникам за можливість жити і працювати!

Нещодавно директор мережі книгарень Vivat Руслан Онощенко висловив дуже влучну думку про те, що «у часи, коли російські ракети руйнують наші міста і країна працює на перемогу, важливо захистити й українську книжку, яка після має стати основою культури». Тож читаймо якісні українські книжки і разом розвиваймо українську культуру, бо в єдності наша сила!!!  

Все буде Україна!

 

Майстер – клас «Дідух – оберіг роду»

 Майстер – клас «Дідух – оберіг роду»

Народознавча світлиця

8 грудня у Буська міська бібліотека імені І.Котляревського для юних панянок Буського ОЗЗСО І-ІІІ ст. №1, читачів та бібліотекарів відбувся майстер-клас «Дідух – оберіг роду», який провела бібліотекар Леся Цюпка.

Під час заходу учасники дізналися, що Дідух є символом урожаю, добробуту, оберегом роду. Дідуха робили з снопа жита , пшениці або вівса. До хати його вносили напередодні Різдва і щиро вірили, що з Дідухом до оселі приходить затишок, добробут, мир і злагода. У народі казали: «Дідух до хати – біда з хати».

Дівчатка ознайомилися з літературою з народознавства і вже через кілька хвилин під супровід українських колядок учасники майстер-класу розпочали створювати справжнє диво. З великим захопленням складали та в'язали у пучки колосся жита, пшениці, вівса, квітів лаванди та дикого маку. Щоб додати патріотичного духу та ще більшого символізму, снопи обв’язували синьо-жовтими стрічками і міцно зв’язували.

Різдвяний атрибут вдався у всіх.

Давайте цінувати та примножувати українські традиції.

З нетерпінням чекаємо Різдва!

#бутисвоїми     #тижденьчитання2023

ПІДСУМОВУЄМО РІК , ЩО МИНАЄ: НОВІ ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ

  

Сьогодні у читальному залі Буської міської бібліотеки відбулася чергова виробнича нарада для бібліотекарів громади. Вона була останньою у цьому році, отож – підсумковою. Говорили про наболіле, актуальне: стан матеріально – технічної бази, необхідність актуалізації бібліотечних фондів, стратегію розвитку бібліотечної галузі в Буській громаді на наступні роки, Національний тиждень читання, нову статистичну звітність та ще багато іншого.

 Працівники методичної служби ознайомили усіх присутніх з основними важливими датами краєзнавчого календаря «Події і люди Бущини – 2024». Трансформація бібліотек триває, отож продовжуємо працювати, передусім активно пропагуючи українське слово серед наших користувачів! Віримо в Перемогу, сподіваємось на підтримку влади та дякуємо нашим незламним хлопцям із ЗСУ за можливість жити і творити!

СВІТЛІЙ ПАМ'ЯТІ БОГДАНА ЛИТВИНА

20 листопада на 66 році життя відійшов у вічність Богдан Литвин…Понад двадцять років він був нашим колегою по роботі - інтелектуалом, добрим фахівцем, завжди повним ідей та інноваційних рішень. Він завжди був на крок попереду… Ще в далеких 90 – их роках Богдан почав працювати над впровадженням нових інформаційних технологій в роботу публічних бібліотек, поступово та неухильно йшов до своєї амбітної мети. Вже у 1999 році Буська центральна районна бібліотека отримала грант в розмірі 1500 доларів США, за які було закуплено перше комп’ютерне обладнання. Потім були інші конкурси та гранти. У грудні 2001 року в Буській бібліотеці офіційно відкрито Інтернет – центр. Богдан створив та адміністрував бібліотечні сайти, цікавився краєзнавством, активно й успішно працював над проектами для розвитку бібліотеки і Буської міської громади, завдяки його старанням у Буській центральній районній бібліотеці відкрито Громадський інформаційний центр, Пункт європейської інформації. Богдан опікувався збереженням  архітектурних та культурних перлин Бущини, зокрема, церкви Св.Параскеви в Буську, тісно співпрацював з ГО «Товариство Бужани». Впродовж останніх років працював над створенням та наповненням онлайн – бібліотеки Буської громади.  

На жаль, важка хвороба не дала Богдану завершити розпочаті справи. Сумуємо та розділяємо горе разом з родиною. Дякуємо Вам, Богдане Володимировичу, за плідну працю та жертовність! Світла Вам пам'ять!

                                                          Колеги – працівники Буської міської бібліотеки ім.І.Котляревського

ЗАЛЮБЛЕНІ У РІДНИЙ КРАЙ

   ТОВАРИСТВУ "БУЖАНИ"  -  35

У неділю, 19 листопада, у стінах Буського міського НД відбулася святкова імпреза з нагоди  ювілейного, 35 – річного дня народження  громадської організації  «Товариство Бужани», яке своєю подвижницькою краєзнавчою і дослідницькою працею відоме не тільки на Бущині, але й далеко за її межами.

У далекому 1988 році воно стало першою ластівкою національного відродження на наших теренах. Організовували його люди, якими, в першу чергу, керувала любов до рідного краю, його історії та культури, прагнення віднайти, зберегти та передати нащадкам основи  нашої національної та історичної пам’яті, аби не зникнути з мапи світу як нація. Ініціаторами створення товариства були брати Зіновій та Володимир Павлики, краєзнавець Тарас Дишкант, громадський активіст Олександр Саримсаков, вчителі місцевих шкіл Людмила Ціхоцька, Ярослав Книш та Роман Бучко, журналіст Ігор Грабович.

1989 року товариство зареєструвало свій статут, і вже тоді було зрозуміло, що воно займе важливу нішу в суспільно – політичному та громадському житті краю. З цього часу і донині члени товариства мають активну життєву позицію, ведуть дослідницьку, історико – культурну  та археологічну діяльність, долучаються до всіх важливих подій, що відбуваються в громаді і в Україні.

Впродовж  багатьох років в організацію вливалися  нові ініціативні люди, кожен з яких вносив свою лепту в історико – краєзнавчу скарбницю Бущини. Це Петро Довгань, Наталія Стеблій, Орест Мацюк, Володимир Петегирич, Зіновій Дацко, Катерина Татарин, Михайло Зозуля, Іван Нагорний, Іван Ціхоцький, Володимир Ступак, Віктор Пенцак, Андрій Кіпран, Сергій Ульянов та інші…

Товариство «Бужани» - давні друзі та партнери нашої міської бібліотеки ім.І.Котляревського. Разом з ними проведено чимало цікавої просвітницької роботи - краєзнавчі розвідки, історичні години,  форуми краєзнавців – літописців Бущини, озвучені виставки, презентації книг та екскурсії...Світлої пам’яті Роман  Бучко – вчитель, краєзнавець, автор багатьох статей з історії Бущини та його видатних людей, написав поетичну збірку «Молімося Богу» та історію села Яблунівка (у співавторстві з Михайлом Зозулею), у якому вчителював. Зіновій Павлик – незмінний голова товариства «Бужани» - організатор та натхненник усіх подій та акцій, громадський активіст, учасник археологічних експедицій, волонтер. Він та його брат Володимир Павлик – юрист, дослідник рідного краю  - стояли біля витоків створення громадської організації. Тараса Дишканта знаємо найперше як історика, наукового дослідника та мандрівника. Його перу належать праці як з історії Буська, так і всієї України: «Велика брехня», «Походження слова «Україна», «Буська мідна пластина»(пори року), «Скіфська спадщина», «Походження Русі», «Правдива Скіфія»,»Фальсифікація скіфської історії Геродотом», «Рипейські гори», «Тисовецькі старожитності» та ін. Тарас продовжує працювати в цій царині і активно веде свій блог та фейсбук-сторінку, дискутуючи на теми історії. Талановитий, багатограннй Олександр Саримсаков – громадський активіст, митець, творець і організатор фестивалів хореографічного та циркового мистецтва «Від серця до серця – співоча планета» та «Діаманти Карпат». Бойовий волонтер Гуру. Сьогодні він перебуває в Ірландії, де зібрав молоду команду і створив перший фестиваль української культури в Ірландії. Автор збірок «Все, що у серці живе» та «Воїн слова».

Подружжя Довганів – Петро і Наталія – археологи , наукові співробітники інституту археології ЛНУ ім.І.Франка, багаторічні дослідники Буська та Бущини, автори численних статей та монографій.  Іван Ціхоцький – викладач ЛНУ ім.І.Франка, науковець, дослідник, автор та укладач довідника «Енциклопедія Буська.Т.1». Сьогодні  він – офіцер ЗСУ.  Михайло Зозуля – активіст товариства «Бужани», який впродовж кількох років систематизував, упорядкував та видав багато книг з історії Буська: «Історія Буська в дослідженні польських авторів»(2011), Історія Буська в документах, матеріалах і спогадах» у 2-х книгах (2016 – 2017); Буський історико-краєзнавчий альманах в 5 книгах (2018-2021). У 2023 році підготував до друку історичні розвідки-спогади про Буськ двох польських авторів Тадеуша Цвена та Адольфа-Владислава Забуського «Буськ  у спогадах колишніх мешканців».

Нині основою діяльності товариства є пошукова робота, дослідження минулого Буська та околиць, збір відомостей з історії визвольного руху, пошук старих світлин та запис спогадів місцевих мешканців про події давнини, надання допомоги експедиціям науково – дослідних установ у проведенні досліджень на території Буської громади. Окремою сферою діяльності є організація експозицій історико - краєзнавчого музею, який розташований на території Палацу графа Бадені в Буську. Незмінними екскурсоводами в музеї, та й по різних локаціях Буська, а також на виїзних заходах, є невтомні краєзнавці Людмила Ціхоцька, Віктор Пенцак, Володимир Ступак, Іван Нагорний.

Привітати наших ентузіастів з вагомою датою в житті товариства прийшли небайдужі люди, які так чи інакше у цей непростий час долучаються до діяльності товариства «Бужани» - хто матеріально, хто фізичною чи інтелектуальною працею. З вітальними словами виступили заступник Буського міського голови Олег Коваль та депутати міської ради Сергій Бондаренко і Тетяна Сай.  Цікавими спогадами з історії становлення і розвитку самої організації ділилися її старійшини – Зіновій Павлик, Людмила Ціхоцька, Петро Довгань, Іван Нагорний, Михайло Зозуля. А талановита юна вокалістка Оленка Дзендзелюк вразила усіх виконанням пісень. Наша молодь - найкраща! Тішить те, що товариство згуртовує навколо себе  активних молодих людей, що  в часі війни є надзвичайно важливим.

Тому щиро дякуємо усім «Бужанам» за жертовність, великий пласт історико- культурної роботи, який вони вже зробили, збагативши нашу національну скарбницю і, віримо, ще зроблять в майбутньому. Це – неоціненна спадщина для прийдешніх поколінь. Зичимо їм міцного здоров’я, нових досягнень, творчих звершень і перемог! І Перемоги нам усім! Слава Україні!

Ми переможемо,

 Ніяких сумнівів,

Ми переможемо,

 Бо з нами Бог,

Він нас обєднує,

Він супроводжує,

Невпинно кличе

 До перемог!

                                             (О.Саримсаков)

 

 

                                                        Леся Вовк,

 завідувачка методичного відділу

Буської міської бібліотеки ім.І.Котляревського

 

УКРАЇНСЬКА КНИГА - НАША ДУХОВНА БРОНЯ

 

За вікном жовтень, а жовтень для бібліотек і читачів – це свято української книги. Традиція проведення свята української книги була започаткована в довоєнній  Галичині товариством «Просвіта». Відтоді це свято щорічно відбувалось до 1940 року, а відродилося  лише 1992 року, з настанням Незалежності України. Цьогоріч воно триває з 17 по 30 жовтня, і відзначаємо його в умовах війни. Тому дякуємо Богу та ЗСУ, що дають нам можливість працювати і пропагувати українське слово.

В рамках свята української книги у нашій бібліотеці в форматі бібліокафе «Книжкові смаколики», в якому відвідувачі замість страв традиційно «смакують» хороші книги, відбулася цікава зустріч з творчими людьми – львівськими поетками Валентиною Лотоцькою та Мирославою Данилевською – Милян, членкинями Національної Спілки письменників України.

В теплій, невимушеній атмосфері учасники бібліокафе насолоджувалися вишуканим поетичним словом Валентини Лотоцької, а також її віршами, які вже стали піснями. Їх виконали учасники вокального гурту «Красняночки» (керівник Оксана Приставська). В ході зустрічі працівники бібліотеки презентували поетичну збірку Валентини Лотоцької «Ловімо час» - ліричні поезії  про любов і пристрасть, розчарування і зневіру, надію і сподівання. Вони ніби написані серцем - дуже щиро і переконливо. У них – власні історії, переживання і велика наука життя.     

Цікавим відкриттям для читачів стала багатогранна творчість Мирослави Данилевської – Милян – авторки чудової, довершеної поезії, малої прози та іронічних усмішок і пародій. Лікар за фахом, пані Мирослава дуже тонко відчуває красу українського слова, надає йому власних яскравих барв, більше того, укладає на музику свої поезії. А ще вона володіє особливим талантом створювати дружні іронічні пародії на твори колег по перу.

Впродовж дійства звучало багато патріотичних поезій про Україну, про наше трагічне та героїчне сьогодення… Слова подяки за невтомну працю  пані Валентині та пані Мирославі висловили Буський міський голова Ростислав Сліпець, директорка КЗ «Буська публічна бібліотека» Іванна Якимишин та поціновувачі поетичного слова Тетяна Сай, Світлана Лабінська, Леся Вовк, Галина Гораль, Любов Рудак, Леся Лизун.

Дякуємо усім, хто долучився до проведення творчої зустрічі! Читаймо рідною мовою, поширюймо українське, бо без цього ми не зможемо перемогти  у цій війні, в якій українці воюють не лише за свою землю та незалежну державу, а передусім за нашу ідентичність!  

Леся Вовк,

 завідувачка методичного відділу

Буської міської бібліотеки ім.І.Котляревського

З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ, БІБЛІОТЕКАРІ!

 

30 вересня біблітечна спільнота України відзначає своє професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек. 27 вересня з цієї нагоди в методичному залі Буського міського Народного дому зібралися бібліотекарі Буської міської територіальної громади,  аби в невимушеній, творчій атмосфері поділитися один з одним  своїми напрацюваннями  та здобутками впродовж  ще одного складного року -  другого року війни в Україні. На жаль, за час війни рашисти повністю зруйнували понад 220 українських бібліотек та пошкодили близько 400. Орієнтовний обсяг втрат бібліотечного фонду – понад 187 млн примірників. Сфера переживає дійсно складні часи.

У цій війні українці воюють не лише за свою землю та незалежну державу, а передусім за нашу ідентичність та загальнолюдські цінності. І саме в цьому бібліотекарі можуть і роблять дуже багато. Актуальним є і завдання «культурної деокупації». Для бібліотек це означає:

·         позбутися російської літератури;

·         розширити сферу використання української мови;

·         залучати до читання дітей та дорослих;

·         відновлювати бібліотеки.

Від 24-го лютого 2022 року організації громадянського суспільства України доказали, що вони є надійною опорою для держави, ЗСУ та громадян, які опинилися в скруті через війну.  Вражають дуже великий ступінь адаптації, яке продемонструвало наше громадянське суспільство,  і можливості працювати у надскладних умовах.  Ознакою громадянського суспільства є наявність публічного простору, майданчика для спілкування. І такі чудові приклади перетворення бібліотек у відкриті публічні простори створюються по всій Україні, зокрема,  й у Львові та Львівській області – Трускавці, Бориславі, Червонограді, Радехові та багатьох інших населених пунктах. Є така думка, що спроможна громада  починається з бібліотеки.

З професійним святом бібліотекарів громади привітали керівник відділу освіти, культури, молоді та спорту Буської міської ради Марія Ричель, директор КЗ «Буська публічна бібліотека» Іванна Якимишин, вокалістка та учасниця Народної вокальної формації «Надбужанки» Вікторія Підгірна, заступник директора КЗ «Буська публічна бібліотека» Галина Гораль, завідувачка методичного відділу Леся Вовк, завідувачка відділу обслуговування Людмила Михалюк, бібліотекар філії с.Ракобовти Марія Смолінська, бібліотекар філії с.Новий Милятин Марія Шквір, а також один з найкращих читачів бібліотеки для дітей міста Буська , п’ятикласник  Денис Тарапата. Ідея та креативне художнє оформлення заходу, зокрема, створення святкової фотозони,  належить ініціативній бібліотекарці Буської міської бібліотеки ім.І.Котляревського Лесі Цюпці.

«Бібліотека – твоя  синергія  перемоги» - такий девіз Української бібліотечної асоціації 2023 року. Синергія – це взаємодія. Взаємодія один з одним, з читачем, з владою, з громадськими організаціями, волонтерами та спільнотами. Бібліотеки сьогодні демонструють єднання. Завдяки цьому нам вдасться подолати всі виклики, трансформувавши функції бібліотек та модернізувавши їх в потужні багатофункціональні культурно-інформаційні та соціальні центри. Тому давайте працювати разом, роблячи бібліотечний внесок у перемогу!