Вони присягнули на мир і на волю

Книжкова виставка до Дня Українського козацтва та Дня захисника України 

 14 жовтня є особливим днем для українців. Він поєднав у собі чотири свята. Так, 14 жовтня – День покрови Пресвятої Богородиці, яка з давніх-давен є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. У цей день відзначається День Українського козацтва та річниця створення УПА,  а ще – це День захисника України.

Конституція України : Офіційне видання. / Верховна Рада України. – К. : Парламентське вид-во, 2017. – 66 с. – (Закони України). – К-2 [34С(С2) / К65
             Закон України " Про Збройні Сили України  Верховна Рада України"; Закон від 06.12.1991 № 1934-XII (Редакція станом на 27.03.2020)
            Указ  Президента України " Про День Українського козацтва" м. Київ, 7 серпня 1999 року  N 966/99
              Указ Президента України "Про День захисника України" м. Київ 14 жовтня 2014 року № 806/2014

На книжкових полицях  виставки   експонуються  матеріали про подвиги воїнів-захисників, які   і сьогодні продовжують героїчні сторінки нашої історії, захищаючи  кордони від ворогів.

Історія українського козацтва : Нариси: У 2 т. Т.1. / Редкол.: В.А.Смолій (відп. ред.) та ін. – К. : Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2006. – 800 с. – К-2 [9(С2)13 / И90].

Історія українського козацтва : Нариси: У 2 т. Т.2. / Редкол.: В.А.Смолій (відп. ред.) та ін. – К. : Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2006. – 724 с. – К-2 [9(С2)13 / И90].

 

Історія України в особах: Козаччина / Авт. кол. В.М. Горобець. – К. : "Україна", 2013. – 304 с. – К-2 [9(C2)13 / І-90].

Гуржій, О. І. Історія козацтва. Держава-військо-битви : [наук.-попул. вид.]  - Київ : Арій, 2013. - 464 с.

Слабошпицький М.Ф. З голосу нашої Кліо/ Михайло Слабошпицький.- К.: Ярославів Вал 2013.- 224с.: іл

Реєнт О. П., Коляда І. А. Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії. Серія: Історичне досьє. Харків. Фоліо. 2008г. 416с.

Каляндрук, Т. Козаки. Слов’яни проти Орди / Т. Каляндрук. — Львів : Піраміда, 2017. — 496 с.

Антонович В. Б. Коротка історія Козаччини / В. Б. Антонович ; передм. канд. істор. наук І. І. Глизя. – Київ: Україна, 2004. – 304 с. : іл

Ідзьо В. Українська Повстанська Армія – згідно зі свідченнями німецьких та радянських архівів: монографія / В. Ідзьо. – Львів: Сполом, 2005. – 208 с.

Українська Повстанська Армія.Частина 2. Бойові дії УПА за 1943-1950 рр.2017 рік, 448 ст. Тираж-300.

Яневський Д.Б. Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича / Яневський ДБ.- Харків: Факт, 2013.- 283 с.

Роман Шухевич у документах радянських органів державної безпеки (1940-1950) - К.: ПП Сергійчук М. І., 2007. - Т.1. - 640 с.

УПА в запитаннях і відповідях Головного Командира. Василь Кук. Львів.2007р.-80 с.іл.

Альманах Товариства Вояків УПА ім. ген.-хор. Романа Шухевича – “Тараса Чупринки” в ЗСA. Книга 2: 1950 — 2000 Детройт - Київ - Нью-Йорк, 2000. Видруковано в США.  с.287.

Лойко, С. Аеропорт : головна книга про війну, якої не мало бути, і про героїв, які хотіли жити, але вмирали : роман / С. Лойко. — Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2016. — 344 с.

Михайлишин І. Я. Танець смерті: Щоденник добровольця батальйону «Донбас»/ Ігор Михайлишин; художник- оформлювач Щ.А.Гугалова-Мєшкова.- Харків: Фоліо, 2019.-315 с.

Курков А.Ю. Війна / Андрій Курков; пер.з рос. С.В.Бойка, К.П.Ісаєнко; художник.-оформлювач О.А.Гугалова- Мешкова.- Харків: Фоліо 2019-633 с.

Зіненко Р.А. Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії. – Ч.1. 7-24 серпня 2014 року / Роман Зіненко; за ред. Ю.Є. Бутусова; худож.- оформлювач Е.О. Балула.- Харків: Фоліо 2019.- 446 с.:

Зіненко Р.А. Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії. – Ч.2. 25-31 серпня 2014 року/ Роман Зіненко; за ред. Ю.Є. Бутусова; худож.- оформлювач Е.О. Балула.- Харків: Фоліо 2019.- 476 с.:

У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту /Сергій Глотов, Анастасія Глотова,  Анастасія Воронова; Юрій Руденко, Дмитро Путята; худож.- оформлювач В.М. Карасик.- Харків: Фоліо, 2018.- 540 с.: іл. (Хроніка)

Бажаючих ознайомитися з виставкою запрошуємо 

                       до нашого читального залу!

ЮРІЙ КЛЕН - ПОЕТ СУЧАСНОСТІ

 

4 жовтня минає 130 років від дня народження Юрія Клена -  непересічної постаті у нашій літературі, поета і перекладача, одного із символів українського Відродження. Будучи німцем за народженням, він вважав себе українцем за духом і присвятив своє життя і творчість Україні. Юрій Клен – Освальд Бургард (1891 – 1947) – активний учасник літературного процесу 20-х років, котрий належав, за образним висловом його побратима по перу М. Драй-Хмари, до "п'ятірного ґрона" "неокласиків", змушений був у передчутті політичних репресій (особливо після кількамісячного ув'язнення Максима Рильського у 1931 році) емігрувати в Німеччину, а потім переїхати до Праги, де виник культурно-мистецький центр української діаспори. Освальд Бургардт одним із перших зрозумів, що процес національного відродження України стоїть перед тяжкими, трагічними випробуваннями. "Коли в 1931 році на деякий час заарештовано Рильського, я відчув, що коло звужується, що готується новий похід проти інтелігенції, і грозова хмара не мине на цей раз неокласиків", - писав він. Саме нечуваний терор змусив його емігрувати, за власним визначенням, "податися світ за очі". Переїхавши до Німеччини, Освальд Бургардт з постійною тривогою стежив за подіями в Україні, а надто за трагічною долею "неокласиків", гостро переживав драму найталановитішого поета, творчо надломленого Максима Рильського, трагедію Миколи Зерова та Павла Филиповича. Незважаючи на свою віддаленість від рідної землі, Клен пише про Україну. Він бачить Україну з відстані, найчастіше Україну сплюндровану, знищену. Цикл "У первозванного на горах" зображує країну, яка руйнується. Поема "Прокляті роки" продовжує цю тему. Твір незвичайний, оскільки є майже фотографічною картиною подій, які відбувалися в 20-х–30-х роках. Клен згадує своїх друзів – знакових постатей в літературі: Григорія Косинку, Тодося Осьмачку - і наголошує на трагічній долі митця у тоталітарній системі.

Найвизначнішим твором, про який не можна забути ні в який час існування людства, оскільки це твір-попередження, є поема-епопея "Попіл імперій". Юрій Клен був змушений як німецький підданий стати одним із офіцерів фашистської армії, і він бачив всю сутність німецької імперії. Він мав змогу порівняти фашистську імперію із імперією радянською. Для Юрія Клена ці дві імперії однаково страшні, однаково безжальні, антигуманні. Митець ставить знак рівняння між ними, оскільки людська особистість для них ніколи не може бути цінністю. "Попіл імперій" варто сприймати як попередження людству. Клен намагався достукатись до людей, намагався відкрити очі... Поема "Прокляті роки" – це не просто показ трагічних подій, які відбувалися в Радянському Союзі, це молитва за убієнних, оскільки закінчує автор свій твір своєрідною стилізацією під Біблію. Він говорить про те, що потрібно згадати убієнних і потрібно пам'ятати їх хоча б заради того, щоб такі події не повторилися. Основна думка поеми – імперії зароджуються і зникають, імперії виникають як акт насилля і розвалюються під натиском внутрішніх суперечок. Імперії – потворне явище історії і не мають права на існування.

Сьогодні пересічний читач імені Юрія Клена не знає. В українських школах вивчають лише один твір митця "Прокляті роки", і той – фрагментарно. Це легко пояснити, оскільки, виїхавши в еміграцію, митець відрізав собі шлях до радянської літератури. Загалом літературу діаспори більшість читачів не знає або, якщо знає, то поверхово. Збірка Юрія Клена в Україні вийшла лише 1991 року, і відтоді жодного разу не перевидавалась. За кордоном у шістдесяті роки було видано шеститомник, до якого увійшли літературознавчі статті, новелістика. Тому значний пласт нашої культури залишається поза увагою читачів. Це загалом біда нашої літератури. Хоч поділу літератури на материкову і діаспорну нині не існує, українська книжка не зайняла відповідне місце в ніші книжкового ринку. Допоки українське суспільство не навчиться пропагувати свою історію, культуру, героїв, такі особистості, як Юрій Клен, Володимир Свідзинський, Євген Плужник так і не стануть відомі широкому загалу.

Юрія Клена можна вважати поетом сучасності. Під оболонкою досконалих віршів, заглиблених в античне, старокиївське чи західноєвропейське мистецтво, виявляють себе болючі проблеми сучасності. Вся творчість митця є яскраво антитоталітарною, вона є пересторогою для майбутніх поколінь, тому нині надзвичайно актуальна.

 За матеріалами сайту Всеукраїнської газети «День»