ДМИТРО ДОНЦОВ - ІДЕОЛОГ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ

 

30 березня – день смерті відомого українського політичного діяча, публіциста, літературного критика, одного з перших керівників Союзу визволення України Дмитра Донцова (1883-1973).

А ще ми називаємо його видатним теоретиком української державності. Концепція національної ідеї Д.Донцова – це спроба небайдужого і свідомого громадянина вказати практичні шляхи виходу України з – під радянської залежності. Важко знайти інше ім’я ідеолога чи політичного діяча, літературного критика чи редактора, яке б могло дорівнятися до нього мірою впливу на потоки національної свідомості і творчості. Головним завданням Д.Донцова було визволення України – політичне, ідеологічне, психологічне. У своїх працях, найґрунтовнішими з яких є «Модерне москвофільство», «Історія розвитку української державної ідеї», «Підстави нашої політики», «Націоналізм», «Де шукати наших традицій», «Московська отрута», «Росія чи Європа», «Клич доби», він виклав доктринські засади українського націоналізму. Обстоюючи ідею самостійної України, Донцов завжди зберігав виразну антиросійську позицію. «Під модерним москвофільством я розумію поширену в певних колах нашої інтеліґенції безграничну пошану перед російською культурою, і дивну якусь духовну залежність від поглядів, пануючих в поступових російських колах», - писав він. В ідеологічному сенсі Донцов став найпослідовнішим ворогом Російської імперії, який глибоко розумів не лише закономірності політичного життя, але також усі психологічні та пропаґандистські підтексти. Він завжди знаходив відповідні оцінки, за що радянська пропаґандистська система зробила Дмитра Донцова справжнім «монстром».

Постать Дмитра Донцова, попри значну популярність у нашій культурі, залишається не до кінця пізнаною та оціненою. Донцова багато звинувачували в аморальності, антиінтелектуалізмі, пропаґанді тваринних інстинктів, бездумному ірраціоналізмі і навіть дарвінізмі. Упродовж своєї діяльності він пройшов декілька етапів світоглядної революції – від соціалізму до його повного заперечення, від атеїзму до клерикалізму.  

Та до творчості талановитого українського вченого, мислителя Д.Донцова неможливо бути байдужим. Політична філософія Донцова великою мірою стала основою революційно – підпільної діяльності ОУН. А більшість його ідей залишаються актуальними і сьогодні, у третьому тисячолітті.

ЇЇ ГОЛОС ЗАЧАРОВУВАВ СВІТ

 

2 березня 2021 року виповнилося  90 років від дня народження всесвітньовідомої співачки, народної артистки України, Лауреата Державної премії ім.Тараса Шевченка, учасниці славетного тріо сестер Байко – Марії Байко.

На жаль, мисткиня відійшла у вічність наприкінці минулого року, не доживши до свого 90 – літнього ювілею.

Мешканці Буська знають Марію Байко як нашу землячку. Народилась вона на Лемківщині, у селі Яблониця Руська Ряшівського повіту  (Польща). У 1945 році доля закинула сім’ю Байко до Буська. Тут сестри Марія, Даниїла і Ніна навчалися в середній школі, звідси пішли у світ мистецтва. Даниїла, Марія та Ніна закінчили Львівське музично-педагогічне училище. Вже у 1946 році тріо брало участь у республіканському огляді художньої самодіяльності та було відзначене грамотами. Пізніше Марія закінчила Львівську консерваторію, стала викладачем, а згодом професором (1982р.)  Львівської національної музичної академії ім.М.Лисенка. Окрім викладацької роботи, Марія Байко брала участь у конкурсі співаків ім.С.Крушельницької, у фестивалях лемківської культури, писала наукові праці, присвячені українській пісні. Марія Байко виступала в Україні та республіках колишнього СРСР, у Європі, США, Канаді і як солістка Львівської філармонії,   і у складі тріо сестер Байко.

У її репертуарі були українські народні пісні, романси, солоспіви Лисенка, Людкевича, Кос-Анатольського, Фільц, Барвінського, твори світової музичної класики. Як солістка Марія Байко записала три пластинки: «Співає Марія Байко», «Пісні Франкового краю», «О, не забудь» (старовинні романси), компакт-диск «Співаночки мої», із сестрами Байко - п’ять пластинок та компакт-диск «Співають сестри Байко». За особливі заслуги в сфері музичної культури та музичної педагогіки Марія Яківна Байко відзначена «Орденом княгині Ольги».

Померла співачка 18 листопада 2020 року. Похована у Львові на Личаківському цвинтарі.