УКРАЇНА ПАМ'ЯТАЄ ! СВІТ ВИЗНАЄ !

Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу

Минуло 82 роки від часу початку другого і наймаштабнішого за руйнівними наслідками голодомору 1932-33 років. Кількість його жертв за найскромнішими підрахунками становить від 8 до 10 млн. українців, з них 3 млн-діти. Це була людоморська війна проти цілого народу: працьовитого, мирного, і цілком безвинного. Вмирали цілі села, адже потрібно було підірвати саме коріння нації, зруйнувати основи народної моралі, витруїти у душах людяність, насадивши натомість режим терору, посіявши страх ненависть та жорстокість.

Історія засвідчує, що Голодомор був не стихійним лихом, а рукотворним актом, страшним злочином проти Українського народу.

На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у суботу 28 листопада 2015 року  з 20.00 год. приєднуйтесь до всеукраїнської акції «Засвіти свічку!» . Із настанням темряви засвітіть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її  було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.

Це – знак нашої пам’яті.

Це – святий вогник, який зігріє душі загиблих.

Це – світло очищення задля нашого майбутнього.

Ми живемо. Живе наш народ. Так буде завжди.

Працівниками Буської центральної районної бібліотеки підготовлено книжкову виставку «Голодомор – страшна і трагічна сторінка нашого народу». 

Борисенко В.К. Свіча пам’яті: Уснаісторія про геноцид українців у 1932-1933 роках [Текст] \ Валентина Борисенко. – К.: ВД «Стилос»,2007. – 288 с. 

Голодомор. Геноцид українського народу 1932-1933 [Текст] \ авт. В Верстюк, В.Таліщак, І.Юхновський . – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2008.- 25 с.

Голодомор 1932-1933 років у місті Харкові, столиці УСРР [Текст] \ упоряд. О.С. Гнезділо, Н.В. Лапчинська, І.В.Шуйський, О.В. Сафонова.- Х.: Оригінал, 2009.- 319 с.: іл.

Голодомор у першій столиці [Текст] \ уклад. І.В. Шуйського, А. Полянецького; передм. І.В. Шуйського.- Х.: ТОВ «Шанс», 2008. – 288 с.

Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор [Текст] \ Роберт Конквест; пер. з англ.Н. Волошинович,З.Корабліної, В.Новак. – Луцьк: ВМА «Терен», 2007. – 456 с.

Кучабський Ю.В. Діти – жертви Голодомору [Текст] \ Ю. Кучабський, В.І. Парубій. – Л.: СПОЛОМ, 2009.- 40 с.: іл.

Лиха коса голодомору: 1932-1933. [Текст] \ авт. кол.:  П.П. Панченко (гол.), О.М. Багмет, М.А. Журба та ін. – К.: Україна, 2008.- 432 с.

Марочко В. Голодомор 1932-1933 рр. [Текст] \Василь Марочко. – Київ, 2007. – 64 с.

Національна Книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років вУкраїні. Львівська область [Текст] \ обл. ред.кол. В.Я. Крайовський (гол.), В.М. Савчак. - Л–: Астролябія, 2008.- 688 с.

Смертю смерть подолали: Голодомор в Україні1932-1933 [Текст] \ авт. кол.: П.П. Панченко (гол.), М.М. Вівчарик, А.І. Голуб, М.А. Журба та ін. – К.: Україна, 2003.- 352 с.

Український голокост 1932-1933 [Текст]: Свідчення тих, хто вижив. - К.: Вид.дім «Києво-Могилянська академія» 2007.-
Т.4 \ упоряд. Ю.Мицик, Л. Іваннікова. – 2007. -504 с.  

Український голокост 1932-1933 [Текст]: Свідчення тих, хто вижив. - К.: Вид дім «Києво-Могилянська академія», 2008.-
Т.5\ упоряд. Ю.Мицик, І.Винницька. – 2008. -322 с.

Український голокост 1932-1933 [Текст]: Свідчення тих, хто вижив. - К.: Вид дім «Києво-Могилянська академія», 2010.-
Т.7 \ упоряд. Ю.Мицик. – 2010. -542 с.  

Українськийхліб на експорт: 1932-1933 \ ред. М. Іщенко.- К.: ПП Сергійчук М.І., 2006. – 432 с.

Свідчення живих очевидців голодомору

Пилипенко Парасковія Іллінічна народилася 14 листопада 1928 року в с. Дмитрівка Золотонівського району, Полтавської області. Жителька с. Заводське що на Бузеччині.

Пилипенко Парасковія Іллівназгадує…

      - Найтяжчий період який я пам’ятаю, це 31 і початок зими 32 року родичів у селі ми не мали, бо мама походила з іншого села, та й багато Пилипенків повмирало від голоду. Але сусіди з нашої вулиці нам допомагали, бо мали спільну корову (на 3-5 господарок). Решта худоби влада позабирала, деколи нам приносили сироватки та давали лушпайки з картоплі. …

Ціхоцька Л. Свідчення живих [Текст]: Народна книга – меморіал: очевидець голодомору Пилипенко Парасковія Іллінічна згадує… / Людмила Ціхоцька // Воля народу. -2008. -19 черв.-С. 3.

Данилюк Іван Олексійович, 1924 року народження, житомирська область, Романівський район, с. Садки. Мешканка с. Новий Милятин Буського району, Львівської області.

Данилюк Іван Олексійович згадує…

 - Забрали все. Приходили люди, документів не показували, поводилися як бандюги. Пам’ятаю,сховали трохи в мішечку гороху на горищі. Шукали всюди, хотіли забрати, а мати схопила і розсипала по долівці. Один матері наган під зуби, заставив збирати. Того гороху так ніхто не збирав, вони потоптали його ногами і пішли. Ми, діти, збирали це місиво, а мати зварила…

Ціхоцька Л. Свідчення живих [Текст]: очевидець голодомору Данилюк Іван Олексійович згадує… / Людмила Ціхоцька // Воля народу. -2008. -20 листоп. -С. 3.

                                                                                                                                                Борозенець Віктор Пилипович народився 09.03.1923р в с. Дрозди Білоцерківський район, Київська область. Житель м. Буськ.        

Борозенець Віктор Пилипович згадує…

-  Ночами по селах горіли будови. Десятками гинула худоба й коні. Розгнівані люди (переважно жінки) несли, тягнули додому своє уціліле добро: вози, борони, вели коней… На вулицях стояв гамір, чулися крики, плач, навіть стрілянина. Потім з району приїхали міліція, начальство і разом з місцевим активом знову почали забирати в людей все, що люди не встигали заховати…

Таке не забувається ніколи [Текст]:до дня пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій // Воля народу. -2011. -24 лиспоп. -С.3.

Швагуляк Олександра Федорівна, народилася 29 січня 1926 року в

с.Ківшовата Таращанського району Київської області.                                                                     Швагуляк Олександра Федорівна згадує…

       - Людей багато вимерло. Сім’ями, вулицями… Попід штахетами лежали і сиділи скорчені  мерці. По селу їздила гарба, яка нагадувала глибоке корито. В неї скидали людей і хоронили на кладовищі по 10-15 чоловік в одну яму...  

      Ціхоцька Л. Свідчення живих [Текст] / Людмила Ціхоцька // Воля народу. -2008.

15травн. -С. 3.

 Денисюк Анна Володимирівна, народилася 14 січня 1929 року, в с. Росоловці,  Красилівський район,Хмельницька область, жителька с. Новий Милятин Буського району.

Денисюк Анна Володимирівна згадує…

      - Мого діда за приховування продуктів збили, і забрали в тюрму, тоді забрали в нас корову. Мама давала нам їсти листочки з вишні, а ще пам’ятаю що мама виміняла свої золоті кульчики на гречку…

       Ціхоцька Л. Геноцид проти українського народу:свідчення очевидців[Текст] / Людмила  Ціхоцька // Воля народу. -2008. -8 травн. -С. 5.                                                                                                         
                         Інформацію підготувала: Цюпка Л.В.- бібліотекар Буської ЦРБ 

ДОЛУЧАЄМОСЬ ДО ПРЕКРАСНОГО

Як відомо, театр – це своєрідне художнє дзеркало життя. Мистецтво театру відіграє важливу роль в моральному, естетичному та культурному вихованні людини.19 листопада бібліотекарі Бущини  мали чудову нагоду долучитись до мистецтва, помилуватись майстерною грою акторів на сцені Національного академічного українського драматичного театру ім.М.Заньковецької у Львові. Дивилися виставу  за п’єсою Едуардо де Філіппо «Циліндр». За словами художнього керівника театру та постановника вистави Федора Стригуна, «це – класика. Це потрясаючий драматург, якого дуже мало ставлять в Україні. Вистава про економічну кризу, про те, що перемагає: мораль чи гроші. Так що вона дуже співзвучна з нашим часом». Федір Стригун зібрав на сцені видатних заньківчан - Януша Юхницького, Степана Глову, Таїсію Литвиненко, Альбіну Сотникову, Олександра Норчука та інших. Враження від побаченого дійства -  яскраві та незабутні!

ОСІНЬ - ЩЕДРА ГОСПОДИНЯ

Сьогодні публічні бібліотеки значно розширюють свої функції, урізноманітнюють методи і форми роботи. З метою рекламування бібліотечного закладу, зростання його ролі в громаді та залучення  нових користувачів до читання  бібліотекарі  проводять цікаві масові заходи, в тому числі й за межами бібліотеки. Такі заходи практикує в своїй роботі бібліотекар дитячого відділу бібліотеки – філії смт.Олесько Мирослава Мединська. Уже не вперше вона спільно з вчительським колективом дитячого садочка «Джерельце» (Ірина Сікора, Леся Федина, Марія Савчак) організовує  для вихованців цікаві й пізнавальні акції. Недавно пані Мирославу дітки запросили до себе в гості на свято осені. Воно видалося дуже барвистим, адже кожна дитина була одягнена в яскравий костюм осіннього овоча, який і представляла. Під керівництвом бібліотекаря вихованці садочка виконали інсценізацію української народної казки «Ходить гарбуз по городу».

Леся Вовк, зав. методично - бібліографічного відділу Буської ЦРБ

ЧЕРГОВА ВИРОБНИЧА НАРАДА БІБЛІОТЕКАРІВ

Сьогодні у методичному залі Буського РНД відбулася чергова виробнича нарада бібліотекарів Буської РЦБС. Розпочалася вона цікавою краєзнавчою розвідкою  до 120 – річчя уродженця с.Ракобовти, музикознавця, фольклориста та  педагога Зиновія Лиська «Композитор світового масштабу», підготовленою бібліотекарем філії с.Ракобовти Марією Смолінською. Етнографічно – музична композиція, яку представили ракобовтівці, стала справжньою окрасою звичайної наради, додала присутнім хорошого настрою та зворушила до сліз. Адже, окрім біографічних відомостей про Зиновія Лиська та основних віх його творчої діяльності, про що розповіла Марія Смолінська, глядачі мали чудову можливість послухати пісні композитора у виконанні жіночого тріо (Мар’яна Петришин, Надія Купльовська, Ганна Максимів). А ще – послухати спогади про Зиновія Лиська та його шляхетну родину знаного мешканця Ракобовт, поважного вчителя – пенсіонера Миколи Боднарчука. Сільські аматори під гучні оплески присутніх виконали мелодійні ліричні, обрядові та історико – патріотичні пісні Зиновія Лиська, серед яких – «Стрілою сокола», «Жайворонок», «Шелест, шелест по долині», «Береза» та інші. Окрім цього, на нараді підсумовували результати роботи бібліотек Бущини за рік та обмінювались цікавим досвідом роботи. Зокрема, директор РЦБС Оксана Стецик та завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ Леся Вовк розповіли про впровадження електронного моніторингу базової мережі публічних бібліотек та подали графік здачі річної звітності. Заступник директора Буської РЦБС Галина Гораль озвучила  бібліотекарям умови соціологічного дослідження «Сучасна бібліотека: голос молодих», а завідувачка відділу обслуговування Буської ЦРБ Людмила Михалюк поділилася враженнями від обласного семінару – тренінгу «Що таке толерантність», з якого повернулася вчора. У нараді взяли участь перший заступник голови Буської РДА Олег Ільків та завідувачка відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька. У своїх виступах вони  щиро дякували  мешканцям Ракобовт за те, що зберігають та поширюють культурні надбання своїх предків, популяризують творчість. На виробничій нараді було обговорено й поточні питання  функціонування бібліотечної галузі району.

КНИГА : ВІД ПОДИХУ СТОЛІТЬ ДО СУЧАСНОСТІ

9 листопада - День української писемності та мови - був встановлений указом Президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - автора «Повісті временних літ», послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора – літописця і починається писемна українська мова. 

До Дня писемності та мови працівниками Буської центральної районної бібліотеки підготовлено книжкову виставку – інсталяцію «Книга: від подиху століть до сучасності». 

Експозиція представлена такими розділами:

- ПЕРШІ ПАМ'ЯТКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ
- ДО БУСЬКА ЗА ПАПЕРОМ
- ІВАН ФЕДОРОВИЧ - ЗАСНОВНИК УКРАЇНСЬКОГО ДРУКАРСТВА
- КНИГАРІ ТА КНИГАРНІ ГАЛИЧИНИ
- ІВАН ТИКТОР - ГАЛИЦЬКИЙ ВИДАВЕЦЬ

- СОФІЯ КАРАФФА – КОРБУТ – ТВОРЕЦЬ КНИЖКОВИХ ОЗДОБ
- СУЧАСНІ КНИЖКОВІ ФОЛІАНТИ
- Е- КНИГА: СУЧАСНО, КОМПАКТНО, ЗРУЧНО

Література, що наповнює виставку - інсталяцію, відображає еволюцію книги, починаючи із найдавніших стародруків і закінчуючи сучасною електронною книгою. Значне місце займають матеріали про Буську папірню, засновану орієнтовно в 1539 – 1541 роках. Архівні документи та стародруки засвідчують співпрацю першодрукаря – просвітителя Івана Федоровича з надбужанцями. У його виданнях, надрукованих у Львові та Острозі, знаходимо  буський папір. Як відомо, І.Федорович надрукував у княжому Львові друге видання «Апостола» - першу друковану книгу в Україні. Чимало місця відведено на виставці й нашим відомим землякам - галицькому видавцю Івану Тиктору та художниці - ілюстраторці  Софії Караффі – Корбут, які внесли великий вклад у створення української книги.

Леся Цюпка, бібліотекар юнацької кафедри Буської ЦРБ,

Леся Вовк, зав. методично - бібліографічного відділу Буської ЦРБ

ПЕРШИЙ СОБОРНИК УКРАЇНИ

Сьогодні, в день народження західноукраїнського письменника, просвітителя й духівника, будителя Галичини Маркіяна Шашкевича  бібліотекар Буської центральної районної бібліотеки ім.І.Котляревського Леся Цюпка  та  бібліограф Ганна Дончак провели  бібліотечний урок з учнями 10 класу Буської ЗОШ № 1 I – III ст. У своїх виступах працівники бібліотеки  найбільше торкнулися теми «Маркіян Шашкевич і Бущина».  Також вони познайомили старшокласників з творчістю Маркіяна Шашкевича та провели огляд  книжкової виставки «Перший соборник України». Особливу увагу було закцентовано на повному виданні творів Маркіяна Шашкевича, впорядкованому шашкевичезнавцем, професором Михайлом Шалатою і виданому у 2012 році. Це перше  і єдине в Україні Повне зібрання творів Маркіяна Шашкевича.

Леся Вовк, зав.методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ

ПРОВІСНИК УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

6 листопада минає 204 роки від дня народження  західноукраїнського письменника й поета, зачинателя нової української літератури в Галичині, священика УГКЦ, просвітителя й культурно-громадського діяча Маркіяна Шашкевича. Народився він у селі Підлисся Золочівського повіту. У селі Новосілки Буського району отець Маркіян служив парафіяльним священиком, там же помер і був похований. Звідси, за словами поета Романа Лубківського, він пішов у безсмертя. Пізніше  тлінні останки Маркіяна Шашкевича перенесено до Львова й поховано на Личаківському цвинтарі.

Щороку в листопадові дні у данину пам’яті великого українця на його батьківщині відбуваються різноманітні заходи, які свідчать про глибоку повагу до цієї видатної особистості та спонукають нинішнє покоління глибше осягнути його літературну та духовну спадщину. 13 листопада 2011 року з нагоди 200 – ліття М.Шашкевича у Новосілках відбулося урочисте відкриття  пам’ятника  та музею  о.Маркіяна Шашкевича.

У 2012 році на базі Новосілківської сільської бібліотеки відбувся районний семінар для працівників Буської централізованої бібліотечної системи «Провісник незалежності», присвячений 201 – річниці від дня народження М.Шашкевича та 175 – им роковинам виходу у світ альманаху «Руської трійці» «Русалка Дністрова» - першої ластівки нової, народної літератури на західноукраїнських землях.

4 листопада 2013 року у Народному домі с.Новосілки відбулась презентація  першого повного зібрання творів М.Шашкевича, впорядкованого професором М.Шалатою. Це унікальне літературно-художнє видання, яке побачило світ у 2012 році в дрогобицькому видавництві «Коло» до 200-річчя від дня народження галицького «будителя» і є єдиним в Україні.

У передмові до повного зібрання творів М.Шашкевича М.Шалата пише: "Історичне значення Маркіяна Шашкевича блискуче визначив, промовляючи над його могилою на Личаківському цвинтарі у Львові в 1911 році, митрополит Андрей Шептицький:" Не бракувало в...поколінні священиків, що попередили Маркіяна, людей вищої інтелігенції....Але не було чоловіка, котрий би видів будучність і вказував дороги будучности. При тих відносинах піднести прапор новий, кинути іскру нової великої гадки, - на се  потреба було великої душі, душі великого апостола. Тим апостолом для Галицької Руси став Маркіян Шашкевич".

У  Новосілківській сільській книгозбірні представлено велику книжково – ілюстративну експозицію «Великий пробудитель Галичини». ЇЇ наповнюють  матеріали про життя та діяльність видатного просвітителя, громадського діяча Маркіяна Шашкевича та його друзів – соратників з «Руської трійці» Івана Вагилевича та Якова Головацького.

Один з розділів виставки розповідає про історію створення портрета Маркіяна Шашкевича, зокрема, репродукцію роботи художниці з Буська, вчительки Юлії Самойлович.

Леся Вовк, зав. методично - бібліографічного відділу Буської ЦРБ

Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UА

В рамках проведення 12 міжнародного фестивалю документального кіно про права людини, в Буській районній бібліотеці відбувся перегляд документальної стрічки польського режисера Міхала Щесняка ,, Точка відліку’’ . У перегляді взяли участь більше 100 старшокласників  навчальних закладів міста Буська. Після перегляду  організатори  запросили школярів до обговорення стрічки. Захід  проведено у тісній співпраці районної бібліотеки з Буським районним управлінням юстиції та Буським районним відділом освіти.

 

                    

                        Людмила Михалюк, завідувачка відділом обслуговування Буської ЦРБ

СЛІДАМИ ЗАМОВКЛИХ ЕПОХ

У 2014 році видавничим центром  Львівського національного університету імені Івана Франка видано черговий, 9 – ий випуск  Вісника Інституту археології. Буська районна бібліотека ім.І.Котляревського уже традиційно отримує в дарунок від товариства «Бужани» примірник цього видання. Так сталося і цього разу. Члени товариства, багатолітні  дослідники древнього  Буська  Петро Довгань (науковий співробітник Інституту археології ЛНУ ім.І.Франка) та бущанин, краєзнавець Зеновій Павлик  днями подарували  нашій книгозбірні нову книгу  науково – дослідницьких публікацій.

Видання вміщує  матеріали археологічних розкопок на території Львівської та Тернопільської областей. Зокрема, узагальнено дослідження центральної площадки городища літописного Бужська у 2012 році, а також описано результати досліджень Буської археологічної експедиції у 2014 році. 

То ж  тих, кому цікаво доторкнутися до глибин історії, запрошуємо завітати до нашої бібліотеки і  познайомитися з публікаціями про дослідження археологічних експедицій. Бібліотекарі щиро вдячні меценатам за те, що долучаються до поповнення фондів нашої бібліотеки.

Леся Вовк, зав. методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ